Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Скільки планет, схожих на Землю, навколо сонцеподібних зір?

15 серпня 2019

Нове дослідження дало змогу отримати найточнішу оцінку того, як часто трапляються схожі на Землю розмірами та відстанню від своєї материнської зорі екзопланети, що обертаються навколо сонячноподібних зір. Знання швидкості виникнення цих потенційно населених планет буде важливим для проектування майбутніх астрономічних місій для вивчення сусідніх планет земного типу навколо зір, схожих на Сонце. Статтю, що описує модель, оприлюднив 14 серпня 2019 року The Astronomical Journal.

Докладніше:

Міжнародний проект «IAU100 NameExoWorld»: участь України

02 серпня 2019

 

Міжнародний астрономічний союз (IAU) у рамках святкування 100-річчя від часу свого заснування організував міжнародний проект «IAU100 NameExoWorld».  Мета міжнародного проекту: звернути увагу суспільства на усвідомлення нашого місця у Всесвіті, заохотити  до роздумів про майбутнє нашої рідної планети Земля.

 

У рамках цього проекту кожна країна світу — член Міжнародного астрономічного союзу (МАС) — надає власні назви екзопланеті та її батьківській зорі, які спостерігаються у небі над столицею цієї країни. Країни — члени МАС, серед яких і Україна, — підтвердили свою участь у проекті на національному рівні (http://www.nameexoworlds.iau.org/ukraine).

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Бошкович Йосип Руджер (18.V.1711 — 13.II.1787)

 

Boshrovych 

Італійський математик, астроном, геодезист, фізик, філософ і поет Руджер Йосип Бошкович (за походженням хорват) народився 18 травня 1711 р. у м. Дубровник (нині Хорватія). Освіту здобув в єзуїтських колегіумах в Дубровнику і Римі. У 1740—1759 рр. — професор математики Римського колегіуму, а з 1764 р. до 1770 р. — професор математики Павійського університету. Заснував за власним проектом і став на чолі (1770—1772) обсерваторії Брера в Мілані, що стала однією з найкращих обсерваторій на той час. Упродовж 1773—1782 рр. мешкав у Франції й працював на посаді директора оптичної справи при морському флоті. У 1782 р. повернувся до Італії щоб видати свої наукові праці з оптикий астрономії (були опубліковані в 1785 р. у п’яти томах).

 

Галузь наукових інтересів Руджера Бошковича — математика, механіка, фізика, астрономія, геодезія, гідротехніка, археологія та антична літератур. Виконував астрономічні спостереження, розробляв методи для вдосконалення об’єктивів телескопів (запропонував багатолінзові ахроматичні системи) й загалом створенням оптичних інструментів (зокрема, методи контролю й урахування погрішностей оптичних систем). У 1742—1743 рр. виконав аналіз причин появи тріщин у куполі собору Святого Петра в Римі, уперше застосувавши для цієї мети математичні методи. Упродовж 1750—1755 рр. виконав вимірювання довжини дуги меридіана між Римом і Ріміні, застосувавши власні високоточні методи зйомки. Розробив плани для виконання вимірювань дуги меридіана в один градус й в інших місцях — у Північній Африці, Чехії, Австрії, Угорщині, на Сардінії, у Пенсільванії.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Руджер Йосип Бошкович помер 13 лютого 1787 р. в Мілані (Італія).

 

Докладніше про Руджера Бошковича

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1