Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

«Близнюк-Південь» розкрив походження несподіваних відмінностей в гігантських подвійних зорях

30 квітня 2024

Астрономи підтверджують, що відмінності в хімічному складі подвійних зір можна простежити до ранніх стадій їх формування.

 

 

За допомогою телескопа Gemini South («Близнюк-Південь») група астрономів вперше підтвердила, що відмінності в складі подвійних зір можуть виникати через хімічні зміни в хмарі речовини, з якої вони утворилися. Результати допомагають пояснити, чому зорі, сформовані з однієї молекулярної хмари, можуть мати різний хімічний склад і містити різні планетні системи, що є проблемою для сучасних моделей формування зір і планет.

Докладніше:

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Бошкович Йосип Руджер (18.V.1711 — 13.II.1787)

 

Boshrovych 

Італійський математик, астроном, геодезист, фізик, філософ і поет Руджер Йосип Бошкович (за походженням хорват) народився 18 травня 1711 р. у м. Дубровник (нині Хорватія). Освіту здобув в єзуїтських колегіумах в Дубровнику і Римі. У 1740—1759 рр. — професор математики Римського колегіуму, а з 1764 р. до 1770 р. — професор математики Павійського університету. Заснував за власним проектом і став на чолі (1770—1772) обсерваторії Брера в Мілані, що стала однією з найкращих обсерваторій на той час. Упродовж 1773—1782 рр. мешкав у Франції й працював на посаді директора оптичної справи при морському флоті. У 1782 р. повернувся до Італії щоб видати свої наукові праці з оптикий астрономії (були опубліковані в 1785 р. у п’яти томах).

 

Галузь наукових інтересів Руджера Бошковича — математика, механіка, фізика, астрономія, геодезія, гідротехніка, археологія та антична літератур. Виконував астрономічні спостереження, розробляв методи для вдосконалення об’єктивів телескопів (запропонував багатолінзові ахроматичні системи) й загалом створенням оптичних інструментів (зокрема, методи контролю й урахування погрішностей оптичних систем). У 1742—1743 рр. виконав аналіз причин появи тріщин у куполі собору Святого Петра в Римі, уперше застосувавши для цієї мети математичні методи. Упродовж 1750—1755 рр. виконав вимірювання довжини дуги меридіана між Римом і Ріміні, застосувавши власні високоточні методи зйомки. Розробив плани для виконання вимірювань дуги меридіана в один градус й в інших місцях — у Північній Африці, Чехії, Австрії, Угорщині, на Сардінії, у Пенсільванії.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Руджер Йосип Бошкович помер 13 лютого 1787 р. в Мілані (Італія).

 

Докладніше про Руджера Бошковича

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1