Бошкович Йосип Руджер

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Бошкович Йосип Руджер (18.V.1711 — 13.II.1787)

Boshrovych

Італійський математик, астроном, геодезист, фізик, філософ і поет Руджер Йосип Бошкович (за походженням хорват) народився 18 травня 1711 р. у м. Дубровник (нині Хорватія). Освіту здобув в єзуїтських колегіумах в Дубровнику і Римі. У 1740—1759 рр. — професор математики Римського колегіуму, а з 1764 р. до 1770 р. — професор математики Павійського університету. Заснував за власним проектом і став на чолі (1770—1772) обсерваторії Брера в Мілані, що стала однією з найкращих обсерваторій на той час. Упродовж 1773—1782 рр. мешкав у Франції й працював на посаді директора оптичної справи при морському флоті. У 1782 р. повернувся до Італії щоб видати свої наукові праці з оптикий астрономії (були опубліковані в 1785 р. у п’яти томах).

Галузь наукових інтересів Руджера Бошковича — математика, механіка, фізика, астрономія, геодезія, гідротехніка, археологія та антична літератур. Виконував астрономічні спостереження, розробляв методи для вдосконалення об’єктивів телескопів (запропонував багатолінзові ахроматичні системи) й загалом створенням оптичних інструментів (зокрема, методи контролю й урахування погрішностей оптичних систем). У 1742—1743 рр. виконав аналіз причин появи тріщин у куполі собору Святого Петра в Римі, уперше застосувавши для цієї мети математичні методи. Упродовж 1750—1755 рр. виконав вимірювання довжини дуги меридіана між Римом і Ріміні, застосувавши власні високоточні методи зйомки. Розробив плани для виконання вимірювань дуги меридіана в один градус й в інших місцях — у Північній Африці, Чехії, Австрії, Угорщині, на Сардінії, у Пенсільванії.

На честь науковця названо кратер на Місяці.

Руджер Йосип Бошкович помер 13 лютого 1787 р. в Мілані (Італія).

Докладніше про Руджера Бошковича