Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи виявили новий зв’язок між водою та процесом формуванням планет

29 лютого 2024

 

Дослідники виявили водяну пару в диску навколо молодої зорі саме там, де, можливо, формуються планети. Вода є важливим інгредієнтом життя на Землі, а також вона, як вважають астрономи, відіграє значну роль у формуванні планет. Проте досі науковці не могли скласти мапу того, як вода розподіляється в стабільному, прохолодному диску — типі диска, який має найсприятливіші умови для формування планет навколо зорі. Нові відкриття вдалося зробити завдяки Великій міліметровій/субміліметровій антені Atacama (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), яку Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO) використовує на умовах партнерства.

Докладніше:

На зорі-канібалі виявлено металевий «рубець»

26 лютого 2024

 

Коли така зоря, як Сонце, досягає кінця свого життя, вона може поглинути навколишні планети й астероїди, які виникли разом із нею. Тепер, за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) у Чилі, дослідники вперше знайшли унікальний прояв цього процесу — «рубець» (слід, Ред.), розміщений на поверхні зорі білий карлик. Результати дослідження опубліковано в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Чандрасекар Субрахманьян (19.X.1910 — 21.VIII.1995)

 

Chandrasekar 

Американський астрофізик і фізик-теоретик Субрахманьян Чандрасекар народився 19 жовтня 1910 р. у м. Лахор (нині Пакистан). Здобувши (1930) вищу освіту в університеті Мадрасу, отримав від індійського уряду стипендію для навчання в Кембриджі (вступив до Триніті коледжу, де його науковим керівником був Ральф Фаулер). Упродовж року за порадою Поля Дірака перебував в Інституті теоретичної фізики в Копенгагені, де мав зустрічі з Нільсом Бором. У 1933 р. отримав ступінь доктора філософії. З 1937 р. став до роботи в Чиказькому університеті на посаді професора-асистента Отто Струве і президента Роберта Гатчінса. Працював у Чиказькому університеті до кінця життя.

 

Галузь наукових інтересів Субрахманьяна Чандрасекара в астрономії — білі карлики, чорні діри, зоряна динаміка, загальна теорія відносності. Розробив (1929—1939) теорію білих карликів і знайшов їх максимальну масу (межа Чандрасекара). Знайшов максимальну масу ізотермічного ядра зорі (межа Шенберга—Чандрасекара). Отримав фундаментальні результати в зоряній динаміці (1939—1943), теорії переносу випромінювання (1943—1950), магнітній гідродинаміці (1950—1961), в теорії фігур рівноваги і в теорії чорних дір (1971—1983).

 

Наприкінці 80-х років ХХ ст. почав роботу над теорією зіткнень гравітаційних хвиль. Лауреат (разом з Вільямом Фаулером) Нобелівської премії 1983 року за теоретичні дослідження фізичних процесів, що відіграють важливу роль в будові й еволюції зір.

 

Упродовж 1952—1971 рр. був головним редактором журналу «Astronomical Journal». На честь науковця названо астероїд 1958 Чандра, космічна рентгенівська обсерваторія «Чандра».

 

Субрахманьян Чандрасекар помер 21 серпня 1995 р. в Чикаго (США).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1