Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Молодий пульсар, можливо, міститься в центрі відомої наднової

24 лютого 2021

 

24 лютого 1987 р. астрономи зафіксували яскравий спалах наднової зорі, що стала видимою неозброєним оком за останні приблизно 400 років. Наднова 1987A (або коротко SN 1987A) спричинила велику зацікавленість серед астрономів. Нині це один із найдокладніше вивчених небесних об’єктів. Вона міститься у Великій Магеллановій Хмарі, невеликій галактиці-супутнику нашого Молочного Шляху, на відстані лише близько 170 000 світлових років від Землі.

Докладніше:

Докази існування Планети дев’ять не підтверджені в новому дослідженні

18 лютого 2021

 

Міжнародна група дослідників не знайшла жодних доказів групування транснептунових об’єктів у намаганні спростувати ідею існування небесного об’єкта, який називають «Планета дев’ять» (Planet Nine).Група підготувала статтю, в якій описує свої висновки, і завантажила її на сервер попередніх публікацій arXiv.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Чандрасекар Субрахманьян (19.X.1910 — 21.VIII.1995)

 

Chandrasekar 

Американський астрофізик і фізик-теоретик Субрахманьян Чандрасекар народився 19 жовтня 1910 р. у м. Лахор (нині Пакистан). Здобувши (1930) вищу освіту в університеті Мадрасу, отримав від індійського уряду стипендію для навчання в Кембриджі (вступив до Триніті коледжу, де його науковим керівником був Ральф Фаулер). Упродовж року за порадою Поля Дірака перебував в Інституті теоретичної фізики в Копенгагені, де мав зустрічі з Нільсом Бором. У 1933 р. отримав ступінь доктора філософії. З 1937 р. став до роботи в Чиказькому університеті на посаді професора-асистента Отто Струве і президента Роберта Гатчінса. Працював у Чиказькому університеті до кінця життя.

 

Галузь наукових інтересів Субрахманьяна Чандрасекара в астрономії — білі карлики, чорні діри, зоряна динаміка, загальна теорія відносності. Розробив (1929—1939) теорію білих карликів і знайшов їх максимальну масу (межа Чандрасекара). Знайшов максимальну масу ізотермічного ядра зорі (межа Шенберга—Чандрасекара). Отримав фундаментальні результати в зоряній динаміці (1939—1943), теорії переносу випромінювання (1943—1950), магнітній гідродинаміці (1950—1961), в теорії фігур рівноваги і в теорії чорних дір (1971—1983).

 

Наприкінці 80-х років ХХ ст. почав роботу над теорією зіткнень гравітаційних хвиль. Лауреат (разом з Вільямом Фаулером) Нобелівської премії 1983 року за теоретичні дослідження фізичних процесів, що відіграють важливу роль в будові й еволюції зір.

 

Упродовж 1952—1971 рр. був головним редактором журналу «Astronomical Journal». На честь науковця названо астероїд 1958 Чандра, космічна рентгенівська обсерваторія «Чандра».

 

Субрахманьян Чандрасекар помер 21 серпня 1995 р. в Чикаго (США).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1