Данжон Андре-Луї

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Данжон Андре-Луї (6.IV.1890 — 21.IV.1967)

Danzhon

Французький астроном Андре-Луї Данжон народився 6 квітня 1890 р. у м. Кан (Нормандія). Освіту здобув у Вищій нормальній школі в Парижі. Після першої світової війни, в якій він брав участь, працював у Страсбурзькій обсерваторії (з 1930 р. — директор) і викладав у Страсбурзькому університеті. Протягом 1945—1963 рр. — директор Паризької обсерваторії (з 1954 р. — також директор Інституту астрофізики в Парижі) і професор астрономії в Паризькому університеті.

Галузь наукових інтересів Андре-Луї Данжона — практична астрономія. Винайшов (1951—1953) призмову астролябію («астролябія Данжона») — прилад для вимірювання довготи (часу) і широти місця. Створив низку приладів для астрофотометріі та інтерферометри. Вивчав з їхньою допомогою змінні зорі, визначав альбедо Меркурія, Венери і Землі (за вимірюванням попелястого світла Місяця). Виконав багато вимірювань подвійних зір, діаметрів планет та їхніх супутників. Показав, що за допомогою інтерферометрів можна вивчати атмосферну турбулентність (знайшов залежність між турбулентністю, якістю зображення і роздільною здатністю телескопа). Заснований на цій залежності метод оцінки якості зображень (метод Данжона—Кудера), широко використовують під час дослідження астроклімату.

Андре-Луї Данжон багато зробив для розвитку астрономії у Франції. Був двічі президентом Французького астрономічного товариства. У 1955—1958 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1594 Данжон.

Андре-Луї Данжон помер 21 квітня 1967 р. в м. Сюрен (поблизу Парижа).

Докладніше про Андре-Луї Данжона