Деламбр Жозеф Жан -Батист

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Деламбр Жозеф Жан-Батист (19.IX.1749 — 19.VIII.1822)

Delambr

Французький астрономі геодезист Жан-Батист Жозеф Деламбр народився 19 вересня 1749 р. у м. Ам’єн. У 1774 р. переїхав до Парижа, працював домашнім вчителем, навчався сам і виконував астрономічні спостереження. Опублікував (1781) таблиці Урана — планети, яку невдовзі перед тим відкрив Вільям Гершель. Подав (1786) в Академію наук доповідь про спостереження транзиту Меркурія по диску Сонця 4 травня 1786 р. Ця робота знаменує початок його кар’єри астронома. Після смерті (1807) Жозефа де Лаланда, очолив кафедру астрономії в Колеж-Ройяль. У 1804—1822 рр. — директор Паризької обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Жан-Батиста Деламбра — практична астрономія, геодезія, історія астрономії. Був одним із керівників роботи (1792—1799) з вимірювання дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони, що стала основою для встановлення одиниці довжини — метра. Склав таблиці видимих рухів Сонця, великих планет і супутників Юпітера. Удосконалив методи астрономічних обчислень (зокрема в сферичній тригонометрії).

З 1803 р. — секретар відділення математичних наук Паризької академії наук. Автор великої праці з історії астрономії (вийшла в шести томах у 1817—1827 рр.).

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 13962 Деламбр.

Жан-Батист Жозеф Деламбр помер 19 серпня 1822 р. в Парижі.