Гершель Вільям

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Гершель Вільям (15.ХI.1738 — 25.VIII.1822)

Hershel Viliam

Англійський астроном і оптик Вільям Гершель народився 15 листопада 1738 р. в Ганновері (Німеччина). Здобув домашню освіту. У 1757 р. переїхав в Англію, де став відомим музикантом і композитором, учителем музики. Астрономію і математику вивчив самостійно. Спостереження неба почав у 1773 р. Виготовив сотні дзеркал для телескопів і багато телескопів: наприклад у 1786—1789 рр. — унікальний тоді 12-метровий рефлектор з діаметром дзеркала 122 см. 13 березня 1781 р. відкрив нову планету — Уран. Активно вивчав Сонячну систему, проте головним напрямком досліджень Гершеля була зоряна астрономія, основоположником якої його заслужено вважають.

У 1783 р. виявив рух Сонячної системи в просторі в напрямку до зорі λ Геркулеса. Встановив існування подвійних і кратних фізичних систем зір. Вперше в 1785 р. намітив загальну форму нашої Галактики, зробив оцінку її розмірівйвисловив припущення, що вона є одним з багатьох зоряних «островів» у Всесвіті. Компактні зоряні згущення трактував як реальні скупчення зір.

Найбільшою заслугою Гершеля вважають вивчення туманностей. Три опубліковані Гершелем каталоги містять опис понад 2500 відкритихним туманностей і зоряних скупчень. У 1791 р. висловив ідею про можливе згущення туманної матерії в зорій групи зір. Вивчаючи сонячний спектр, у 1800 р. відкрив інфрачервоні промені.

У 1820—1822 рр. Гершель був першим президентом Королівського астрономічного товариства. На честь науковця названо кратери на Місяці, Марсі та Мімасі (супутник Сатурна), астероїд 2000 Гершель, а також космічний телескоп «Гершель».

Вільям Гершель помер 25 серпня 1822 р. у м. Слау (неподалік від Лондона).

Докладніше про Вільяма Гершеля