Гершель Вільям (15.ХI.1738 — 25.VIII.1822)

Англійський астроном і оптик Вільям Гершель народився 15 листопада 1738 р. в Ганновері (Німеччина). Здобув домашню освіту. У 1757 р. переїхав в Англію, де став відомим музикантом і композитором, учителем музики. Астрономію і математику вивчив самостійно. Спостереження неба почав у 1773 р. Виготовив сотні дзеркал для телескопів і багато телескопів: наприклад у 1786—1789 рр. — унікальний тоді 12-метровий рефлектор з діаметром дзеркала 122 см. 13 березня 1781 р. відкрив нову планету — Уран. Активно вивчав Сонячну систему, проте головним напрямком досліджень Гершеля була зоряна астрономія, основоположником якої його заслужено вважають.

У 1783 р. виявив рух Сонячної системи в просторі в напрямку до зорі λ Геркулеса. Встановив існування подвійних і кратних фізичних систем зір. Вперше в 1785 р. намітив загальну форму нашої Галактики, зробив оцінку її розмірівйвисловив припущення, що вона є одним з багатьох зоряних «островів» у Всесвіті. Компактні зоряні згущення трактував як реальні скупчення зір.

Найбільшою заслугою Гершеля вважають вивчення туманностей. Три опубліковані Гершелем каталоги містять опис понад 2500 відкритихним туманностей і зоряних скупчень. У 1791 р. висловив ідею про можливе згущення туманної матерії в зорій групи зір. Вивчаючи сонячний спектр, у 1800 р. відкрив інфрачервоні промені.

У 1820—1822 рр. Гершель був першим президентом Королівського астрономічного товариства. На честь науковця названо кратери на Місяці, Марсі та Мімасі (супутник Сатурна), астероїд 2000 Гершель, а також космічний телескоп «Гершель».

Вільям Гершель помер 25 серпня 1822 р. у м. Слау (неподалік від Лондона).

Докладніше про Вільяма Гершеля