Докладніше про ас-Суфі

Відомий астроном Абу-л-Хусайн Абд ар-Рахман ібн Умар ібн Мухаммад ібн Сахл ас-Суфі ар Разі народився 8 грудня 903 р. (помер 25 травня 986 р.) — один із найвидатніших астрономів середньовічного Сходу.

Він народився у м. Рей (неподалік від сучасного Тегерана) — одному з найдавніших іранських міст, яке тепер не існує. Відомостей про ранній період життя й діяльності ас-Суфі не виявлено. Приблизно з 960 р. він працював у м. Шираз — столиці держави Буїдів (під владою династії Буїдів упродовж 945—1055 рр. перебувала значна територія Іраку й Ірану) спочатку при дворі правителя Адуда ад-Даула, а з 983 р. при дворі його сина Шарифа ад-Даула. За Адуда ад-Даула держава Буїдів була досить могутньою, а її столиця стала великим науковим центром. Таким чином, діяльність ас-Суфі проходила в колі знаменитих астрономів і математиків. Ас-Суфі мав серед сучасників репутацію астронома першого рангу — спостерігача, теоретика, конструктора астрономічних інструментів. Сам правитель Адуд ад-Даул називав його своїм учителем у науці про зорі. Учені при дворі правителя Буїдів мали сприятливі умови для наукової діяльності. В їхньому розпорядженні були досить досконалі як на той час астрономічні інструменти й чудова бібліотека. Упродовж 969—970 рр. та 971 і 972 рр. у Ширазі проводились спостереження Сонця, у яких брав активну участь (ймовірно, навіть керував ними) ас-Суфі. Учений визначив різницю довгот Багдада й Шираза. Результати ас-Суфі згодом використав знаменитий середньоазіатський учений ал-Біруні (див. «Астрономічний календар», 1998 р., с. 207—209) для своїх астрономічних і геодезичних досліджень.

Ас-Суфі написав декілька астрономічних творів. Найважливіший із них має назву «Книга нерухомих зір»; він завершений близько 965 р. і присвячений Адудові ад-Даулу. «Книга нерухомих зір» містить каталог 1017 зір із детальним описом 48 сузір’їв. На основі власних спостережень ас-Суфі критично переглянув й уточнив результати своїх попередників, головним чином давньогрецького вченого Птолемея (приблизно 87—165), щодо карти зоряного неба. Ас-Суфі розглянув кожну зорю із 48 сузір'їв, відмітив помилковість того чи того значення координат і замінив його своїм, точнішим, значенням. Учений навів також видимі зоряні величини, які визначив зі своїх спостережень. У «Книзі нерухомих зір» вміщено зображення сузір’їв, а також таблиці екліптичних координат і зоряних величин зір. У згаданому творі ас-Суфі вперше детально й систематично виклав відомості про давньоарабську астрономію. Арабська номенклатура зір, яку поновив ас-Суфі, згодом використовувалась у багатьох астрономічних працях інших учених. «Книга нерухомих зір» мала величезний вплив як на учених Сходу, так і на європейських учених, її вважають однією з вершин середньовічної спостережної астрономії. Цей твір упродовж століть розглядався як класичний і служив надійною основою астрономічних обчислень. Результати спостережень ас-Суфі використовували відомі астрономи, серед яких згадуваний уже ал-Біруні та єгипетський астроном ібн Юніс (950—1009). Видатний азербайджанський учений ат-Тусі (див. «Астрономічний календар», 2001 р., с. 228—230) переклав цю працю перською мовою (1250 р.). «Книгу нерухомих зір» вивчали й використовували самаркандські астрономи XV ст. із добре відомої обсерваторії Улугбека (1394—1449). Каталог зір ас-Суфі, уміщений у названому трактаті, був добре відомим у середньовічній Європі. Зокрема, його використали іспанські учені XIII ст. для створення «Альфонсових таблиць» (1252 р.). У XII—XIV ст. «Книгу нерухомих зір» неоднократне перекладено з арабської мови на латинську. Здійснено переклади цього твору староіспанською (середина XIII ст.) та французькою (XIX ст.) мовами. До нашого часу збереглося багато рукописів «Книги нерухомих зір» арабською й перською мовами, створених упродовж XI—XVIII ст.; деякі рукописи досить цінні з художньої точки зору.

Іще одна наукова праця ас-Суфі має назву «Книга дій з астролябією». Астролябія — це стародавній астрономічний інструмент, який застосовувався для механічного розв’язку задач сферичної астрономії. Астролябія була найпопулярнішим астрономічним приладом у країнах мусульманського середньовіччя. У згаданому творі ас-Суфі описав астролябію та детально виклав методи роботи з нею. Цей трактат мав сильний вплив на астрономів пізніших часів.

Вище вже зазначалося, що ас-Суфі був умілим конструктором астрономічних інструментів. До пристроїв, які виготовив учений, належить так званий небесний глобус. У трактаті «Книга дій з небесним глобусом» ас-Суфі описав операції, які можна проводити за допомогою цього інструмента. Небесний глобус — це давній астрономічний прилад у вигляді сфери із зображеними на ній зорями. Є відомості, що інструмент такого типу був виготовлений ще в III чи IV ст. до н.е. Небесні глобуси були сконструйовані в Греції, Китаї, Персії тощо. Ас-Суфі належать праця з геометрії під назвою «Трактат про побудову рівносторонніх многокутників» та декілька творів з алхімії. Наукові праці ас-Суфі були широко відомими. Вони мали значний авторитет на Сході та в Європі.

Л. М. Свачій

Джерело: Астрономічний календар 2003