Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Джеймса Кілера

 

 

Американський астроном Джеймс Едуард Кілер народився 10 вересня 1857 р в м. Ла Салль (Іллінойс). У школі навчався тільки до 12 років і середньої освіти не одержав. Зацікавившись ще в юнацькі роки астрономією, Кілер створив домашню обсерваторію, для якої сам зробив невеликий рефрактор, квадрант, меридіанний круг. У двадцятирічному віці він став вільним слухачем в університеті Дж. Гопкінса в Балтіморі, гроші для оплати навчання він заробляв, працюючи асистентом професора фізики в університеті. В 1881 р. Кілер одержав диплом бакалавра і поїхав у Піттсбург працювати асистентом С. Ленглі, директора обсерваторії Аллегені. Протягом одного року (1883—1884) він стажував у Гейдельберзькому і Берлінському університетах, після чого повернувся до Аллегені. У 1886 р. він став першим астрономом-професіоналом Лікської обсерваторії, яка тоді будувалася на горі Гамільтрн в Каліфорнії. Коли став до ладу 36-дюймовий рефрактор цієї обсерваторії, в;той час найбільший у світі, Кілер був одним із основних спостерігачів на цьому інструменті. За допомогою спектроскопа він виміряв довжини хвиль яскравих ліній у спектрах багатьох газових туманностей і вперше визначив їх променеві швидкості (1890). В 1891 р. Кілер залишив на 7 років Лікську обсерваторію, щоб зайняти посаду директора обсерваторії Аллегені. Тут він побудував спектрограф, з яким одержав фотографії спектра кільця Сатурна. Вимірявши дуже точно променеві швидкості різних частин кільця, Кілер знайшов, що внутрішній його край обертається швидше, ніж зовнішній; тим самим він одержав перший безпосередній доказ того, що кільця складаються із окремих частинок, які рухаються незалежно одна від одної (1895).

 

Повернувшись у 1898 р. до Лікської обсерваторії, Кілер очолив її. Він закінчив установку 36-дюймового Крослеївського рефлектора і з цим інструментом одержав велику серію фотографій туманностей. Вивчення цих фотографій привело його до висновку, що серед туманностей переважають спіралі, які пізніше були ототожнені із позагалактичними зоряними системами — галактиками.

 

Кілер був членом Національної АН США (1900), його нагороджено медалями ім. Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1898) та ім. Дрепера Національної АН США (1898). Разом з Дж. Е. Гейлом він був засновником і першим редактором журналу «Astrophysical Journal».

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1982

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1