Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

NASA обрало гамма-телескоп для вивчення змін в Галактиці

19 жовтня 2021

NASA обрало нову пропозицію зі створення космічного телескопа, що дасть змогу науковцям вивчати історію народження, еволюцію і смерть зір та утворення хімічних елементів у Молочному Шляху в нинішню епоху його розвитку. Очікується, що гамма-телескоп, який назвали Комптонівський спектрометр та візуалізатор (Compton Spectrometer and Imager, COSI), буде запущений у 2025 році як остання невелика астрофізична місія NASA.

Докладніше:

З напрямку центра Галактики виходять дивні радіохвилі

15 жовтня 2021

Астрономи виявили незвичайні сигнали, що надходять з напрямку центра Молочного Шляху. Радіохвилі не відповідають жодному зрозумілому нині типу змінного радіоджерела і можуть вказувати на існування нового класу зоряних об’єктів.

 

 

«Найдивнішою властивістю цього нового сигналу є те, що він має дуже високу поляризацію. Це означає, що його світло коливається лише в одному напрямку, але цей напрямок обертається з плином часу», — сказав провідний автор нового дослідження, доктор філософії Цзітенґ Ван (Ziteng Wang) з Школи фізики Сіднейського університету. «Яскравість об’єкта також різко змінюється, в 100 разів, і сигнал вмикається та вимикається очевидно випадково. Ми ніколи не бачили нічого подібного».

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Гліба Чеботарьова

 

Відомий російський астроном Гліб Олександрович Чеботарьов народився 1 серпня 1913 р. (помер 4 серпня 1975 р.) в м. Санкт-Петербурзі (Росія) в родині викладачів гімназії. Його батько спеціалізувався з географії та астрономії, а мати — з світової літератури. Закінчивши середню школу, Чеботарьов протягом 1931 — 1937 рр. навчався на факультеті математики і механіки Ленінградського університету, а згодом його залишили в аспірантурі при кафедрі небесної механіки. 1940 р. Чеботарьов захистив кандидатську дисертацію на тему «Рух перигелію Меркурія як одна з емпіричних перевірок висновків загальної теорії відносності». Протягом 1940—1943 рр. Чеботарьов обіймав посаду доцента кафедри астрономії і механіки в Томському університеті, а згодом працював в Інституті теоретичної астрономії АН СРСР (тепер ІТА РАН), ставши в 1964 р. його директором. У 1951 р. він захистив докторську дисертацію на тему «Застосування періодичних орбіт до вивчення руху малих тіл». 1954 р. Г.О. Чеботарьову було присвоєно звання професора зі спеціальності «теоретична астрономія».

 

Основні наукові досягнення Г.О. Чеботарьова стосуються проблем небесної механіки, пов’язаних із динамікою малих тіл Сонячної системи: супутників планет, астероїдів, комет, метеорів, ШСЗ. На протязі 1950—1955 рр. Чеботарьов опублікував низку робіт, в яких висвітлив свій метод вивчення характеристичних малих планет, заснований на використанні теорії періодичних орбіт задачі трьох тіл з метою побудови проміжних орбіт. Використовуючи цей метод, вчений побудував аналітичну теорію руху планет груп Гестії та Гільди, до яких класичні методи небесної механіки не можна було застосувати. Запропонований ним метод виявився досить ефективним при дослідженні руху небесних тіл для аналогічних випадків.

 

1957 р. Чеботарьов довів наявність так званих симетричних облітних траєкторій ракет, запущених до Місяця. Він показав, що використання таких траєкторій дасть змогу сфотографувати зворотну сторону Місяця і доставити знімки на Землю з мінімальною затратою пального. Відмітимо, що перший політ ракети до Місяця по облітній траєкторії був здійснений 1959 р. в СРСР. Чеботарьов також досліджував проблему еволюції основних типів орбіт супутників Місяця на тривалих інтервалах часу, а наукові праці, присвячені цьому питанню, він опублікував протягом 1961—1965 рр.

 

Істотний внесок Г.О. Чеботарьова у розробку теорії руху ШСЗ. 1963 р. він розробив новий метод покращення орбіт цих тіл, який давав змогу уникнути втрати точності при малих ексцентриситетах орбіт. Використання цього методу значно скоротило обробку спостережень ШСЗ і підвищило точність обчислення елементів їхніх орбіт. Вчений обробив спостереження Меркурія за 1667—1924 рр. та одержав величину релятивістського зміщення перигелію Меркурія, яка збіглась з висновками загальної теорії відносності.

 

Одним з перших Г.О. Чеботарьов обґрунтував цінність числових методів при дослідженні особливостей руху малих тіл Сонячної системи. Він використовував їх при вивченні структури кільця астероїдів. Вчений дослідив еволюцію орбіт супутників великих планет в рамках задачі трьох тіл і показав, що зворотні рухи супутників більш стійкі, ніж прямі. Цей результат є дуже важливим для дослідження проблем космогонії. 1971 р. вчений вперше оцінив теоретичні розміри Сонячної системи на основі вивчення впливу гравітаційних збурень від ядра Галактики і близьких зір на орбіти комет з так званої хмари Оорта.

 

Чеботарьов є автором великої монографії «Аналітичні і числові методи небесної механіки», вперше опублікованої 1965 р. На протязі 1967—1970 рр. він був президентом Комісії 20 «Малі планети, комети і супутники» МАС.

Л. М. Свачій

Джерело: Астрономічний календар 2000

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1