Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Християна Петерса

 

 

Німецький астроном Хрістіан Август Фрідріх Петерс народився 7 вересня 1806 р. (помер 8 травня 1880 р.) у Гамбурзі в родині заможного купця. Одержав добру математичну і астрономічну освіту. Директор обсерваторії в Альтоні Г. X. Шумахер помітив обдарованого юнака і запросив до обсерваторії, де Петерс з 1826 по 1832 р. займався обчисленням ефемерид і різними геодезичними роботами. Підготував під керівництвом видатного астронома Ф.В. Бесселя і успішно захистив 1833 р. у Кенігсберзькому університеті дисертацію, присвячену вивченню руху маятника у повітрі. У 1834—1838 рр. працював у Гамбурзькій обсерваторії, провадив спостереження з пасажним інструментом. 1838 р. Петерсу запропонували посаду помічника директора нової Пулковської обсерваторії. У 1842 р. його обрано ад’юнктом, а 1847 р. — академіком Петербурзької АН. У 1849 р. повернувся до Кенігсберга і зайняв там кафедру астрономії в університеті. З 1854 р. — директор обсерваторії в Альтоні і редактор журналу «Аstrоnоmіsсhе Nасhrісhtеn». З ініціативи Петерса Альтонську обсерваторію 1872 р. перенесено у Кіль і відбудовано на більш широкій основі. У 1874 р. Петерс став також професором Кільського університету.

 

Учень і послідовник Бесселя, Петерс зміцнив основи сферичної астрономії, продовжив дослідження вчителя. Першою його капітальною працею було визначення сталої нутації (1842). Він одержав її значення 9,22″, що майже не відрізняється від прийнятого тепер (9,21″). У Пулковській обсерваторії займався також визначенням паралаксів зір і дослідженням змінюваності широт. Під час роботи в Кенігсберзі виконав багато цінних спостережень із знаменитим геліометром Бесселя, одним із результатів яких було обчислення орбіти супутника Сіріуса.

 

Великий внесок зробив Петерс і в практичну геодезію. Він завершив обробку геодезичних праць Шумахера, виміряв різницю довгот між Альтоною та кількома містами Німеччини і Данії, брав активну участь у міжнародній програмі європейської тріангуляції.

 

Одержав Золоту медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1852).

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1980

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1