Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Телескоп NICER дав змогу виміряти розміри нейтронних зір з високою точністю

18 квітня 2021

 

Матерія всередині нейтронних зір, щільних залишків після вибуху масивних зір, перебуває в найбільш незвичному стані, який можуть виміряти науковці. Тепер завдяки даним, отриманим за допомогою рентгенівського телескопа «Зонд для дослідження внутрішньої будови нейтронних зір» (Neutron star Interior Composition Explorer, NICER), який встановлено на Міжнародній космічній станції, вчені виявили: ця таємнича речовина стискається не так сильно, ніж передбачали деякі фізики.

Докладніше:

У далеких галактиках, що зливаються, виявлено подвійні надмасивні чорні діри

09 квітня 2021

 

За допомогою Космічного телескопа імені Габбла і космічного зонда «Гея» астрономи відкрили дві пари квазарів у далекому Всесвіті, що лежать близько один біля одного. Подальші спостереження методом спектроскопії, виконані на телескопі Джеміні північ (Gemini North), дали змогу побачити окремо кожен квазар в одній з цих далеких пар. Відстань між квазарами найменша, ніж в будь-якій іншій парі квазарів, виявлених так далеко від Землі. Це відкриття є вагомим доказом існування подвійних надмасивних чорних дір, а також важливим з огляду на розумінням злиття галактик у ранньому Всесвіті.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Христофа Шейнера

 

Німецький астроном Кристоф Шейнер народився 25 липня 1573 р. в м. Валда, що на південному заході Німеччини. В дитинстві Шейнер відвідував єзуїтську школу, а згодом навчався в єзуїтському колегіумі. 1595 р. він вступив до чернечого ордену єзуїтів. З 1600 р. Шейнер навчався в університеті в Інгольштадті, де вивчав метафізику і математику. Невдовзі він став на посаду викладача староєврейської мови і математики в єзуїтському колегіумі у Фрейбурзі, а протягом 1610—1616 рр. був професором з цих предметів в Інгольштадті. В той час Шейнер розпочав свої астрономічні дослідження. Наступні декілька років він мешкав в Інсбруці, а згодом викладав математику в Римі. 1623 р. Шейнер очолив єзуїтський колегіум в Нейса (Силезія), де проживав аж до смерті.

 

Основні астрономічні дослідження Шейнера стосуються вивчення Сонця. Незалежно від Г. Галілея (1564—1642), Й. Фабриція (1587—1615) і Т. Херріота (1560—1621) він відкрив сонячні плями. Це сталося 1611 р., коли Шейнер разом зі своїм учнем Й.Б. Цизатом (1588—1657) спостерігав Сонце крізь туман. Проте спочатку Шейнер вважав, що сонячні плями зумовлені наявністю невеликих планет, які обертаються навколо Сонця. Через декілька місяців, дочекавшись відповідних погодних умов, дослідники повторили спостереження, а згодом придумали спосіб для спостережень сонячних плям і в ясні дні. З цією метою вони обладнали повністю затемнене приміщення з невеликим отвором в даху, використовували лінзи з кольорового темного скла та ін. Ретельно прослідкувавши за рухом плям, Шейнер вперше визначив період обертання Сонця навколо осі і нахил її до екліптики. Вчений першим висунув гіпотезу про те, що періоди обертання різних зон поверхні Сонця навколо осі неоднакові. Шейнер вперше спостерігав яскраві хмароподібні плями біля краю сонячного диска — факели. 1613 р. Шейнер виготовив один з перших телескопів-рефракторів за схемою Кеплера, яким і послуговувався при спостереженнях Сонця та Сатурна.

 

Шейнер є основоположником фізіологічної оптики. Зокрема він виявив, що кривизна кришталика змінюється при акомодації ока.

 

Л. М. Свачій

Джерело: Астрономічний календар 2000

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1