Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Отримано перший знімок великим планом зорі за межами нашої галактики

21 листопада 2024

«Вперше нам вдалося зробити збільшене зображення зорі, яка перебуває на кінцевому етапі еволюції та міститься в іншій галактиці, тобто за межами Молочного Шляху», — сказав Кейічі Онака (Keiichi Ohnaka), астрофізик з Університету Андреса Белло в Чилі. Знімок зорі WOHG64, що розташована на відстані приголомшливих 160 000 світлових років від нас, отримано завдяки разючій різкості, яку має Дуже великий телескоп-інтерферометр (Very Large Telescope Interferometer, VLTI) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO). Ці спостереження показують: зоря викидає газ і пил на останніх стадіях перед тим, як вона стане надновою.

Докладніше:

Досі бракує доказів утворення великих планет біля легендарної зорі

02 листопада 2024

 

У фільмі «Контакт» («Contact») 1997 року, адаптованому за романом Карла Саґана 1985 року, головна героїня, вчена Еллі Ерровей (у виконанні актриси Джоді Фостер), вирушає в червоточину, побудовану космічними прибульцями, до зорі Веги. Вона з’являється в сніговій бурі з уламків, що оточують зірку, але явних планет не видно.

 

Схоже, творці фільму все зробили правильно.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Христофа Шейнера

 

Німецький астроном Кристоф Шейнер народився 25 липня 1575 р. в м. Валда, що на південному заході Німеччини. В дитинстві Шейнер відвідував єзуїтську школу, а згодом навчався в єзуїтському колегіумі. 1595 р. він вступив до чернечого ордену єзуїтів. З 1600 р. Шейнер навчався в університеті в Інгольштадті, де вивчав метафізику і математику. Невдовзі він став на посаду викладача староєврейської мови і математики в єзуїтському колегіумі у Фрейбурзі, а протягом 1610—1616 рр. був професором з цих предметів в Інгольштадті. В той час Шейнер розпочав свої астрономічні дослідження. Наступні декілька років він мешкав в Інсбруці, а згодом викладав математику в Римі. 1623 р. Шейнер очолив єзуїтський колегіум в Нейса (Силезія), де проживав аж до смерті.

 

Основні астрономічні дослідження Шейнера стосуються вивчення Сонця. Незалежно від Г. Галілея (1564—1642), Й. Фабриція (1587—1615) і Т. Херріота (1560—1621) він відкрив сонячні плями. Це сталося 1611 р., коли Шейнер разом зі своїм учнем Й.Б. Цизатом (1588—1657) спостерігав Сонце крізь туман. Проте спочатку Шейнер вважав, що сонячні плями зумовлені наявністю невеликих планет, які обертаються навколо Сонця. Через декілька місяців, дочекавшись відповідних погодних умов, дослідники повторили спостереження, а згодом придумали спосіб для спостережень сонячних плям і в ясні дні. З цією метою вони обладнали повністю затемнене приміщення з невеликим отвором в даху, використовували лінзи з кольорового темного скла та ін. Ретельно прослідкувавши за рухом плям, Шейнер вперше визначив період обертання Сонця навколо осі і нахил її до екліптики. Вчений першим висунув гіпотезу про те, що періоди обертання різних зон поверхні Сонця навколо осі неоднакові. Шейнер вперше спостерігав яскраві хмароподібні плями біля краю сонячного диска — факели. 1613 р. Шейнер виготовив один з перших телескопів-рефракторів за схемою Кеплера, яким і послуговувався при спостереженнях Сонця та Сатурна.

 

Шейнер є основоположником фізіологічної оптики. Зокрема він виявив, що кривизна кришталика змінюється при акомодації ока.

 

Л. М. Свачій

Джерело: Астрономічний календар 2000

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1