Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Кнута Лундмарка

 

Шведський астроном Кнут Еміль Лундмарк народився 14 червня 1889 р. (помер 25 квітня 1958 р.) в м. Елсбі на півночі Швеції. Вищу математичну і астрономічну освіту одержав у найстарішому університеті Північної Європи — Уппсальському. З 1913 р. Лундмарк — асистент Уппсальської обсерваторії, а з 1920 р. — доцент університету. В 1929 р. обраний професором астрономії та директором обсерваторії Лундського університету, де й працював до останнього дня. Протягом життя кілька разів виїжджав до США.

 

На початку 20-х років у Національній академії наук США відбулася дискусія між відомими астрономами X. Шеплі та X. Кертісом. Перший твердив, що Молочний Шлях — єдина зоряна система у світі, другий наполягав на множинності таких систем. Невдовзі після публікації матеріалів цієї дискусії з’явилася стаття маловідомого астронома К. Лундмарка, який повідомляв, що він уже кілька років займається цією проблемою і дійшов таких результатів. Він виявив, що найточніше відстань до туманностей можна встановити, досліджуючи спалахи нових зір у них. Цим способом Лундмарк визначив відстань до Туманності Андромеди — за його оцінками, вона становить 650 тис. світлових років (зараз прийнята відстань — приблизно 2 млн світлових років). Таким чином він показав, що Туманність Андромеди, а також ще кілька спіральних туманностей знаходяться далеко за межами нашої Галактики. У тій же статті він відзначив, що Сонячна система рухається відносно позагалактичних туманностей.

 

У 1921 р. Лундмарка запросили для роботи на головних астрономічних обсерваторіях США. Тут він працював два роки, після чого повернувся в Упсалу. В 1924 р. з’являється нова фундаментальна праця вченого, в якій він уточнює характеристики руху Сонячної системи. Він показав, що Сонячна система лежить майже точно у площині Молочного Шляху і обертається навколо центру Галактики зі швидкістю 800 км/с (зараз прийняте значення — 250 км/с).

 

У 30-ті роки Лундмарк займається статистичним аналізом частоти спалахів Нових і Наднових зір і складає зведення цих подій за всю історію людства.

 

У 1946 р. Лундмарк привернув увагу астрономів до того факту, що зорі в багатьох галактиках виявляються в середньому слабшими, ніж аналогічні зорі нашої Галактики. Він зробив висновок, що відстані до позагалактичних об’єктів занижені. Ця робота Лундмарка стала поштовхом до переоцінки позагалактичних відстаней, яка була виконана у 1952 р. В. Бааде і виявила, що дійсно відстані до усіх позагалактичних об’єктів треба збільшити вдвічі.

 

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1989

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1