Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

«Вебб» виявив найвіддаленіше дотепер злиття чорних дір

17 травня 2024

Міжнародна група астрономів за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба знайшла докази злиття двох галактик та їхніх масивних чорних дір, коли Всесвіту було лише 740 мільйонів років. Це найвіддаленіше виявлення злиття чорних дір, яке коли-небудь було зроблено, і вперше це явище спостерігали у такому ранньому Всесвіті.

Докладніше:

Астрофізики запропонували новий метод полювання на перші зорі

11 травня 2024

 

Недавнє дослідження під керівництвом наукової групи професора Джейн Лісін Дай (Jane Lixin Dai) з фізичного факультету Гонконгського університету встановило новий метод виявлення зір першого покоління, відомих як зорі населення ІІІ (Population III stars, Pop III). Їх астрономи досі не спостерігали.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Маріана Ковальського

 

Відомий російський астроном — передовий вчений свого часу, видатний культурний діяч Маріан Альбертович Ковальський народився 15 серпня 1821 року (помер 9 червня 1884 р.) в м. Добжинь (поблизу Плоцька), що належало до тодішнього Королівства Польського, яке входило до складу Російської імперії, в родині збіднілого польського дворянина, чиновника місцевої адміністрації. Дитинство та юність Ковальського минали в тяжких матеріальних умовах. Після успішного закінчення Плоцької гімназії він вирішив стати інженером. З цією метою в 1840—1841 рр. Маріан, мешкаючи в Варшаві, готується до вступу до Інституту інженерів шляхів сполучення, заробляючи на прожиття уроками. Та вступити до обраного навчального закладу йому не вдалося. Тому 1841 р. Ковальський з великими труднощами вступає до Петербурзького університету на фізико-математичний факультет (тоді він називався 2-м відділом філософського факультету).

 

Нелегкими були роки навчання майбутнього видатного астронома. Даючи уроки, він заробляв не тільки на своє утримання, але й допомагав молодшому братові, теж студенту. Але неабиякі здібності, виняткова працьовитість та наполегливість дали йому змогу блискуче закінчити університетську програму. На четвертому курсі його нагородили золотою медаллю за працю «Дослідження загальних властивостей руху системи тіл» (вона так і не була опублікована). Високу оцінку одержала і його дипломна робота «Принципи механіки». 1845 р. він закінчив університет і деякий час працював в Пулковській обсерваторії, готуючись до магістерського екзамену. 1847 р. Ковальський захистив дисертацію на ступінь магістра «Про збурення в русі комет».

 

Незадовго перед тим, 1845 р., під керівництвом відомого геолога Е.К. Гофмана було засноване Російське географічне товариство. Однією з перших наукових експедицій, незабаром організованих цим товариством, була експедиція для дослідження областей Північного Уралу. За рекомендацією В.Я. Струве Ковальського зарахували до складу експедиції на посаду астронома. Робота експедиції тривала два роки (1847—1849); в цей час Ковальський займався визначенням координат географічних пунктів, дослідженням магнітного поля Землі. Повернувшись до Петербурга, він обробив одержаний матеріал та 1853 р. опублікував свої результати.

 

1850 р., знову ж за рекомендацією В.Я. Струве, Ковальського перевели на кафедру астрономії Казанського університету; він переїхав до Казані, де жив та працював аж до смерті. Тут широко розгорнулась його педагогічна та наукова діяльність. Сфера науки, в якій працював Ковальський (небесна механіка), на той час була найбільш захопливою галуззю астрономії (астрофізики ще не існувало). Розробка аналітичних методів давала змогу описувати рух різних тіл Сонячної системи, передбачати їхні положення в заданий момент часу. Після відкриття планети Нептун 1846 р., яке стало тріумфом небесної механіки, назріла потреба створити теорію її руху. За цю роботу і взявся молодий астроном: вдосконалюючи вже відомі методи небесної механіки, він обчислив орбіту нововідкритої планети з врахуванням збурень від сусідніх планет — Юпітера, Сатурна та Урана. Теорія, яку розробив Ковальський, згодом дала йому змогу опублікувати таблиці руху Нептуна. 1852 р. за свою працю «Теорія руху Нептуна» він одержав звання доктора математичних наук від Казанського університету. Того ж року він став професором, а ще через два роки — директором Казанської обсерваторії.

 

Значним є внесок Ковальського і в дослідження сонячних і місячних затемнень та в розробку методів обчислення орбіт подвійних зір. 1851 р. він взяв участь в експедиції, організованій для спостереження повного затемнення Сонця в Бердянську. Невдовзі вчений розробив зручні для застосування методи визначення моментів початку та кінця, характеру та умов видимості сонячних та місячних затемнень, які давали змогу виконувати обчислення точно та швидко, без зайвих витрат часу та праці. Результати теоретичних досліджень Ковальського опубліковано в праці «Про затемнення», що вийшла 1856 р. В цій же праці описано створену ним методику обчислення моментів та умов видимості проходження двох планет — Меркурія та Венери — по диску Сонця і покриттів зір Місяцем. Дослідженням подвійних зір вчений займався на початку 70-х рр., створивши зручний метод обчислення орбіт цих об'єктів. Це було важливим внеском у розвиток астрономії, оскільки, вміючи визначати орбіти та знаючи паралакси цих об’єктів, за допомогою законів Ньютона та Кеплера можна обчислювати маси кожної з компонент подвійної системи.

 

Ковальський відомий не тільки як теоретик, але й як астроном-спостерігач. В 60-х рр. вчений займався визначенням положень біляполюсних зір за допомогою меридіанного круга. Наприкінці 60-х рр. астрономи багатьох країн, що входили до Астрономічного товариства, підтримали пропозиції про створення каталога положень всіх зір до 9m. За цим планом Ковальський протягом багатьох років визначав координати зір зі схиленнями від 75 до 80°. Результатом цієї трудомісткої роботи став каталог положень 4218 зір, опублікований вже після смерті вченого.

 

Особливе місце серед наукових праць Ковальського належить дослідженням власних рухів зір. В середині XIX ст. такі дослідження були особливо актуальними: виявлення закономірностей в величинах та напрямках власних рухів зір могло прояснити таємницю структури нашої зоряної системи. Починаючи з німецького вченого XVIII ст. Й.Г. Ламберта, багато хто з астрономів дотримувався думки про існування аналогії між динамікою Галактики та закономірностями руху тіл Сонячної системи. Багато вчених вважало, що зорі в Галактиці обертаються навколо масивного центрального тіла під впливом його сили притягання. Німецький астроном Й.Г. Медлер (1794—1874) вказував навіть на місцезнаходження цього гіпотетичного тіла: він вважав, що центр гравітації нашої зоряної системи знаходиться в сузір’ї Плеяд. Такі гіпотези не були всебічно обґрунтованими, навпаки, їх можна вважати дещо поверховими, оскільки характеристики Сонячної системи та Галактики (відносні відстані між тілами, середня густина речовини, відношення мас тіл) значно відрізняються. Ковальський не був прихильником гіпотези про існування центра гравітації нашої зоряної системи. Детально дослідивши власні рухи зір, вчений зміцнів на думці, що їхні закономірності складні і не пояснюються існуванням центрального тіла значної маси. Він вважав, що на рух зір значною мірою впливають сили їх взаємного притягання. Вчений показав, що Галактика є єдиним динамічним цілим, та виявив її обертання (1859 р.); в праці «Про закони власного руху зір каталога Брадлея» Ковальський вперше дав математичний вираз для опису обертання Галактики. До того ж, на основі нових даних про власні рухи зір вчений визначив напрям та швидкість руху Сонця в просторі. На жаль, праці Ковальського про власні рухи зір не були вчасно помічені астрономами. Вдруге ідея галактичного обертання була сформульована тільки в 80-х рр. XIX ст. російським астрономом Л.О. Струве. 1927 р. факт обертання Галактики був підтверджений остаточно.

 

Ковальський був членом багатьох наукових товариств в Росії і за кордоном та одним з організаторів Російського астрономічного товариства.

 

Л. М. Свачій

Джерело: Короткий астрономічний календар 1996

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1