Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Найвіддаленіший квазар проливає світло на те, як ростуть чорні діри

14 січня 2021

 

Група астрономів, яку очолювали науковці з Аризонського університету, спостерігала квазар на відстані 13,03 мільярда світлових років від Землі — найвіддаленіший натепер квазар. Зважаючи на таку відстань, це означає, що квазар існував уже через 670 мільйонів років після Великого Вибуху, коли вік Всесвіту становив лише 5% від його теперішнього віку. Квазар містить надмасивну чорну діру, маса якої еквівалентна масі 1,6 мільярда Сонць.

Докладніше:

Виявлено віддалену галактику, що втрачає здатність утворювати зорі

11 січня 2021

 

Галактики починають «вмирати», коли перестають утворювати зорі, проте досі астрономи ніколи чітко не бачили початку цього процесу в далекій галактиці. За допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), яку використовує також Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO), астрономи спостерігали галактику, що викинула майже половину газу, потрібного їй для формування зір. Цей викид відбувається з дивовижною швидкістю: галактика втрачає протягом року кількість газу, що еквівалентна 10 000 мас Сонця. Науковці вважають, що ця разюча подія спричинена зіткненням з іншою галактикою. Нове відкриття може спонукати астрономів до переосмислення того, як у галактиках перестає діяти процес утворення нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Оле Ремера

 

 

Відомий данський астроном Оле Крістенсен Рьомер народився 25 вересня 1644 р. (помер 19 вересня 1710 р.) в м. Архусі (Данія). Початкову освіту він набув у місцевій соборній школі, а потім вивчав фізику в Копенгагенському університеті в славнозвісного професора Е. Бартоліна. В той же час його дуже приваблювала астрономія, особливо спостереження, але жодної діючої обсерваторії на той час у Данії не було. Знаменита обсерваторія, збудована його земляком видатним астрономом Тіхо Браге, — Ураніборг — була по-варварському зруйнована. Рьомера дуже цікавило все, що було пов’язане з ім’ям Тіхо Браге, і він зайнявся упорядкуванням його рукописної спадщини.

 

1672 р. Данію відвідав відомий французький вчений Ж. Пікар з метою уточнення довготи зруйнованої обсерваторії Ураніборг. Рьомер був рекомендований йому як помічник. Ж. Пікар, здивований блискучими здібностями 28-річного астронома, запросив його працювати до Парижа. Так Рьомер став асистентом Паризької обсерваторії, яку очолював Дж. Д. Кассіні, один з найвидатніших астрономів-спостерігачів свого часу. Рьомер разом з Кассіні провадив спостереження за рухом супутників Юпітера. Вони помітили, що момент затемнення першого супутника менше обчисленого, коли Юпітер знаходиться якнайближче від Землі, та більше, коли Земля й Юпітер найбільш віддалені один від одного. Різниця в часі складала майже 22 хв. Рьомер дійшов правильного висновку, що світлу, яке йде від спостережуваного супутника, потрібен деякий час на подолання відстані між Юпітером і Землею, а коли ця відстань змінюється, повинен змінюватися й час, протягом якого світло її проходить. Ці 22 хв потрібні для проходження діаметра орбіти Землі (за сучасними даними світло проходить цю відстань приблизно за 16 хв).

 

Першу спільну доповідь Кассіні та Рьомера з попередніми висновками про скінченність швидкості світла паризькі академіки зустріли з великою недовірою. Кассіні, вивчений за традиційними фізичними поглядами того часу, відмовився від цих висновків і в подальшому виступав завзятим супротивником Рьомера. Впевнений у своїй правоті данський астроном продовжив дослідження й зробив перші кількісні оцінки швидкості світла, але не дуже точні, оскільки вони залежали від точності визначення астрономічних відстаней. Але сам факт відкриття скінченності швидкості світла, що докорінно змінило багато колишніх фізичних уявлень, зробив ім’я Рьомера широко відомим.

 

1681 р. Рьомер повертається на батьківщину й стає професором астрономії в Копенгагенському університеті. Ним була заснована Копенгагенська обсерваторія, яку він очолював майже 30 років до самої смерті. Головним напрямком його наукових досліджень стало виявлення зоряних паралаксів. Вони спричинюються обертанням Землі навколо Сонця й є, таким чином, прямим доказом цього руху. Вчений отримав величезну кількість спостережень, але опублікувати їх не встиг. На превеликий жаль, більшість цих матеріалів загинула під час пожежі 1728 р., яка знищила Копенгагенську обсерваторію. Але залишився каталог Рьомера, де наведено виміряні з високою точністю координати понад 1000 зір. Ці спостереження були згодом використані Т. Майєром для встановлення власних рухів більш ніж 50 зір.

 

Обладнуючи свою обсерваторію першокласними інструментами, Рьомер виявив неабиякий талант конструктова. Ним було винайдено або удосконалено понад 50 інструментів. Найбільш значним було створення в 1689—1690 рр. пасажного інструмента та меридіанного круга для позиційних спостережень зір.

 

Діяльність талановитого вченого не обмежувалась тільки науковими інтересами. 1705 р. Рьомер став бургомістром Копенгаген, й багато зробив для процвітання міста та країни.

 

А. М. Довгопол

Джерело: Короткий астрономічний календар 1994

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1