Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Пузир поперечником 1000 світлових років — першопричина появи всіх найближчих молодих зір

14 січня 2022

Наднові, які видули Місцевий пузир (Local Bubble), порожнину навколо Сонця, також спричинили утворення зір на краях пузиря. Ось так смерть одних породжує життя інших у міжзоряному просторі.

 

 

Починаючи приблизно 14 мільйонів років тому, понад десяток зір поблизу Сонця закінчили своє життя як разючі наднові. Ці тривалі вибухи спричинили ударну хвилю. Вона «підняла», тобто скупчила пил і газ, що уможливило появу ділянок зореутворення на краях оболонки шириною 1000 світлових років, яка постійно розширюється. Сонце, яке перебувало на відстані приблизно 1000 світлових років від наднових, коли все це почалося, увійшло в оболонку 5 мільйонів років тому і зараз міститься поблизу її центра.

Докладніше:

Дванадцять на вечерю: харчові уподобання Молочного Шляху висвітлюють темну матерію

12 січня 2022

Подрібнені рештки зоряних систем дають змогу зрозуміти процес зростання нашої галактики.

 

 

Астрономи на крок ближче до розкриття властивостей темної матерії, що огортає нашу галактику Молочний Шлях, завдяки новій мапі 12 потоків зір, які обертаються навколо її гало. Міжнародна група науковців у статті, вміщеній в журналі Американського астрономічного товариства Astrophysical Journal, описала найбільшу колекцію потоків зір, які коли-небудь досліджували одночасно.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Оле Ремера

 

 

Відомий данський астроном Оле Крістенсен Рьомер народився 25 вересня 1644 р. (помер 19 вересня 1710 р.) в м. Архусі (Данія). Початкову освіту він набув у місцевій соборній школі, а потім вивчав фізику в Копенгагенському університеті в славнозвісного професора Е. Бартоліна. В той же час його дуже приваблювала астрономія, особливо спостереження, але жодної діючої обсерваторії на той час у Данії не було. Знаменита обсерваторія, збудована його земляком видатним астрономом Тіхо Браге, — Ураніборг — була по-варварському зруйнована. Рьомера дуже цікавило все, що було пов’язане з ім’ям Тіхо Браге, і він зайнявся упорядкуванням його рукописної спадщини.

 

1672 р. Данію відвідав відомий французький вчений Ж. Пікар з метою уточнення довготи зруйнованої обсерваторії Ураніборг. Рьомер був рекомендований йому як помічник. Ж. Пікар, здивований блискучими здібностями 28-річного астронома, запросив його працювати до Парижа. Так Рьомер став асистентом Паризької обсерваторії, яку очолював Дж. Д. Кассіні, один з найвидатніших астрономів-спостерігачів свого часу. Рьомер разом з Кассіні провадив спостереження за рухом супутників Юпітера. Вони помітили, що момент затемнення першого супутника менше обчисленого, коли Юпітер знаходиться якнайближче від Землі, та більше, коли Земля й Юпітер найбільш віддалені один від одного. Різниця в часі складала майже 22 хв. Рьомер дійшов правильного висновку, що світлу, яке йде від спостережуваного супутника, потрібен деякий час на подолання відстані між Юпітером і Землею, а коли ця відстань змінюється, повинен змінюватися й час, протягом якого світло її проходить. Ці 22 хв потрібні для проходження діаметра орбіти Землі (за сучасними даними світло проходить цю відстань приблизно за 16 хв).

 

Першу спільну доповідь Кассіні та Рьомера з попередніми висновками про скінченність швидкості світла паризькі академіки зустріли з великою недовірою. Кассіні, вивчений за традиційними фізичними поглядами того часу, відмовився від цих висновків і в подальшому виступав завзятим супротивником Рьомера. Впевнений у своїй правоті данський астроном продовжив дослідження й зробив перші кількісні оцінки швидкості світла, але не дуже точні, оскільки вони залежали від точності визначення астрономічних відстаней. Але сам факт відкриття скінченності швидкості світла, що докорінно змінило багато колишніх фізичних уявлень, зробив ім’я Рьомера широко відомим.

 

1681 р. Рьомер повертається на батьківщину й стає професором астрономії в Копенгагенському університеті. Ним була заснована Копенгагенська обсерваторія, яку він очолював майже 30 років до самої смерті. Головним напрямком його наукових досліджень стало виявлення зоряних паралаксів. Вони спричинюються обертанням Землі навколо Сонця й є, таким чином, прямим доказом цього руху. Вчений отримав величезну кількість спостережень, але опублікувати їх не встиг. На превеликий жаль, більшість цих матеріалів загинула під час пожежі 1728 р., яка знищила Копенгагенську обсерваторію. Але залишився каталог Рьомера, де наведено виміряні з високою точністю координати понад 1000 зір. Ці спостереження були згодом використані Т. Майєром для встановлення власних рухів більш ніж 50 зір.

 

Обладнуючи свою обсерваторію першокласними інструментами, Рьомер виявив неабиякий талант конструктова. Ним було винайдено або удосконалено понад 50 інструментів. Найбільш значним було створення в 1689—1690 рр. пасажного інструмента та меридіанного круга для позиційних спостережень зір.

 

Діяльність талановитого вченого не обмежувалась тільки науковими інтересами. 1705 р. Рьомер став бургомістром Копенгаген, й багато зробив для процвітання міста та країни.

 

А. М. Довгопол

Джерело: Короткий астрономічний календар 1994

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1