Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Телескоп NICER дав змогу виміряти розміри нейтронних зір з високою точністю

18 квітня 2021

 

Матерія всередині нейтронних зір, щільних залишків після вибуху масивних зір, перебуває в найбільш незвичному стані, який можуть виміряти науковці. Тепер завдяки даним, отриманим за допомогою рентгенівського телескопа «Зонд для дослідження внутрішньої будови нейтронних зір» (Neutron star Interior Composition Explorer, NICER), який встановлено на Міжнародній космічній станції, вчені виявили: ця таємнича речовина стискається не так сильно, ніж передбачали деякі фізики.

Докладніше:

У далеких галактиках, що зливаються, виявлено подвійні надмасивні чорні діри

09 квітня 2021

 

За допомогою Космічного телескопа імені Габбла і космічного зонда «Гея» астрономи відкрили дві пари квазарів у далекому Всесвіті, що лежать близько один біля одного. Подальші спостереження методом спектроскопії, виконані на телескопі Джеміні північ (Gemini North), дали змогу побачити окремо кожен квазар в одній з цих далеких пар. Відстань між квазарами найменша, ніж в будь-якій іншій парі квазарів, виявлених так далеко від Землі. Це відкриття є вагомим доказом існування подвійних надмасивних чорних дір, а також важливим з огляду на розумінням злиття галактик у ранньому Всесвіті.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Олександра Фрідмана

 

Радянський фізик і математик Олександр Олександрович Фрідман народився 29 червня 1888 р. (помер 15 вересня 1925 р.) у Петербурзі. Батьки Фрідмана були музикантами, але сам він з дитинства мав пристрасть до точних наук. Уже у шостому класі гімназії разом зі своїм другом Я.Д. Тамаркіним, згодом відомим математиком, він написав наукову працю з теорії чисел, яка була надрукована у німецькому математичному журналі. У 1906 р. Фрідман закінчує гімназію з золотою медаллю і вступає до фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Під час навчання він пише кілька наукових статей, одну з яких відзначено золотою медаллю факультету.

 

Талановитого студента помічає відомий математик В.А. Стеклов, і 1910 р. після закінчення університету Фрідман залишається на кафедрі чистої та прикладної математики для підготовки до професорського звання. У 1913 р. він тримає іспити на ступінь магістра, але його інтереси все більше зміщуються до застосувань математики у прикладних науках, і він переходить до Аерологічної обсерваторії у Павловську під Петербургом. Тут під керівництвом академіка Б. Б. Голіцина Фрідман працює над питаннями динамічної метеорології. Захопившись вивченням повітряних течій, він 1914 р. йде добровольцем на фронт, щоб використати свої аерологічні дослідження в авіаційній практиці. Він не тільки організує аеронавігаційну службу на усіх фронтах російської армії, а й, одержавши звання льотчика-спостерігача, бере участь у бойових вильотах, щоб випробувати розроблену ним теорію бомбометання.

 

У 1917 р. Фрідмана запрошують до Києва для читання лекцій з аеронавігації для льотчиків. Серйозно захопившись авіацією, він навіть стає директором заводу авіаційно-вимірювальних приладів. Проте не припиняє наукових досліджень — за роки війни вийшло 9 його праць, в основному присвячених динаміці повітряних течій. Навесні 1918 р. за рекомендацією В. А. Стеклова Фрідмана запрошують на посаду професора щойно створеного Пермського університету, проректором якого він невдовзі став.

 

Проте вченого все більш росте бажання займатися виключно науковою діяльністю, і 1920 р. Фрідман повертається до Петрограда де до кінця свого життя працює у Головній фізичній обсерваторії, спочатку — старшим фізиком, надалі — директором.

 

З переїздом до Петрограда починається найплідніший період діяльності Фрідмана. У 1922 р. він захищає магістерську дисертацію «Спроба гідромеханіки стисливої рідини». Це була фундаментальна праця, що заклала основи теоретичної метеорології. Розглядаючи повітря як стисливу рідину, Фрідман запропонував загальний метод дослідження турбулентних та вихорових рухів у атмосфері, зокрема створив модель циклону.

 

Фрідман читає курси лекцій у кількох петроградських вузах, організує експедиції, працює над створенням філіалу обсерваторії в Якутську, засновує і редагує «Журнал геофизики й метеорологии». У липні 1925 р. разом із пілотом П. Федосєєнко Фрідман здійснив рекордний політ на аеростаті, досягнувши висоти 7400 м. Водночас Фрідман захоплюється ще однією проблемою — загальною теорією відносності, з якою він познайомився 1922 р., коли після прориву блокади у Радянську Росію почали надходити західноєвропейські наукові видання.

 

Захоплений математичною красою рівнянь Ейнштейна, Фрідман розв’язує їх, базуючись на простих припущеннях, що властивості простору в усіх точках Всесвіту однакові. Розв’язання рівнянь привело до несподіваного результату: радіус Всесвіту мусить змінюватися з часом, галактики не можуть перебувати у спокої одна відносно одної.

 

Ейнштейн спочатку ставився негативно до результатів Фрідмана, але, одержавши докладного листа від Фрідмана, визнав, що розрахунки Фрідмана виконані бездоганно, і його результат дійсно є логічним висновком з рівнянь загальної теорії відносності.

 

У вересні 1925 р. Фрідман захворів на тиф і помер. Він так і не дізнався, що результат його двох невеличких робіт з теорії відносності, які він сам вважав просто математичним парадоксом, через 4 роки стане спостережним фактом: у 1929 р. американський астрофізик Е. Хаббл виявив, що галактики віддаляються одна від одної, Всесвіт розширюється. Нестаціонарність Всесвіту, яку теоретично провістив Фрідман, є фундаментом сучасної космології.

 

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1988

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1