Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Сета Ніколсона

 

Американський астроном Сет Барнз Нікольсон народився 12 листопада 1891 р. (помер 2 липня 1963 р.). Його батьківщиною було місто Спрінгфілд у штаті Іллінойс. У 1912 р. Нікольсон закінчив університет Дрейка й одержав ступінь бакалавра наук, після чого став викладачем Каліфорнійського університету. Паралельно він продовжував навчання, поповнюючи знання з астрономії. 1915 р. Нікольсон одержав докторський ступінь і перейшов на роботу в Маунт-Вілсонівську обсерваторію, з якою пов’язаний на все життя.

 

Перша наукова праця вченого, в якій визначено орбіту комети 1912 с, побачила світ у рік закінчення ним університету. З кометами, супутниками, астероїдами пов’язана вся наукова діяльність Нікольсон а. йому щастило на відкриття нових тіл Сонячної системи. 1914 р. Нікольсон відкрив дев’ятий супутник Юпітера, 1938 — десятий та одинадцятий, 1951 р.—дванадцятий супутник цієї планети. Друзі жартували: Нікольсон — це другий Галілей, він теж виявив чотири супутники Юпітера. Нікольсон знайшов також кілька нових астероїдів, останній з них — Менелай — 1960 р.

 

З перших днів роботи на обсерваторії Маунт-Вілсон Нікольсон приєднався до Дж. Хейла і Ч. Сент-Джона у дослідженнях,Сонця. Спостерігаючи світило безперервно протягом десятиріч, вінсклав «історію» сонячних плям закілька циклів сонячної активності та виявив зв’язок між останньою й деякими геофізичними явищами. Разом з Сент-Джоном Нікольсон виконав ще одне цікаве дослідження: 1922 р., вивчаючи спектри Венери, вони дійшли висновку, що в атмосфері планети практично немає кисню та парів води.

 

У 1920 р. разом з Е. Петтітом Нікольсон зайнявся експериментами з застосування вакуумної термопари в астрономії. Це були перші серйозні дослідження теплових характеристик небесних тіл, вони заклали фундамент нової галузі астрофізики, яка зараз носить назву радіометрії. Експерименти Нікольсона і Петтіта дали можливість визначити температуру поверхні планет, а 1927 р. вчені дослідили, як холоне Місяцьпід час затемнень. Вони побачили напрочуд швидке охолодження поверхні супутника Землі і пояснили його як наслідок роздробленості верхнього шару місячного ґрунту. Так було одержано перше свідоцтво про існування на Місяці реголіту. Нікольсон і Петтіт виконали також дослідження теплових характеристик зір усіх спектральних класів, визначили температури й оцінили кутові розміри зір. Ці піонерські дослідження назавжди внесли ім’я Нікольсона вісторію астрономії.

 

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1991

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1