Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Два сонячні зонди та один великий телескоп змінять наші уявлення про Сонце

11 лютого 2020

Для геліофізиків завжди сонячно, але особливо в ці дні (йдеться про початок 2020-го року, коли став до ладу новий наземний сонячний телескоп і стартувала нова космічна місія з вивчення Сонця — Ред).

 

 

Космічний зонд Solar Orbiter («Штучний супутник Сонця»), створений у співпраці між Європейським космічним агентством та NASA, стартував 10 лютого 2020 року, менше ніж за два тижні після першого оприлюднення зображень Сонця, отриманих за допомогою нового великого сонячного телескопа. На цих зображеннях поверхню нашої зорі видно так докладно, як її ще ніколи людство не бачило. У день оприлюднення знімків Сонця, 29 січня, космічний апарат NASA Parker Solar Probe («Сонячний зонд Паркер») пройшов повз Сонце на найближчій досі відстані. Мінімальної відстані до світила він досягне в грудні 2024 року.

Докладніше:

ALMA зафіксувала красивий наслідок сутички двох зір

05 лютого 2020

Астрономи, які виконували спостереження за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) — в її експлуатації на умовах партнерства бере участь Європейська південна обсерваторія (European Southern ObservatoryESO), помітили газову хмару, появу якої спричинила взаємодія двох зір. Одна збільшилась в розмірах настільки, що стала поглинати іншу. Натомість ця зоря почала рухатися по спіралі назустріч своєму компаньйону, зриваючи його зовнішні шари.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Сета Ніколсона

 

Американський астроном Сет Барнз Нікольсон народився 12 листопада 1891 р. (помер 2 липня 1963 р.). Його батьківщиною було місто Спрінгфілд у штаті Іллінойс. У 1912 р. Нікольсон закінчив університет Дрейка й одержав ступінь бакалавра наук, після чого став викладачем Каліфорнійського університету. Паралельно він продовжував навчання, поповнюючи знання з астрономії. 1915 р. Нікольсон одержав докторський ступінь і перейшов на роботу в Маунт-Вілсонівську обсерваторію, з якою пов’язаний на все життя.

 

Перша наукова праця вченого, в якій визначено орбіту комети 1912 с, побачила світ у рік закінчення ним університету. З кометами, супутниками, астероїдами пов’язана вся наукова діяльність Нікольсон а. йому щастило на відкриття нових тіл Сонячної системи. 1914 р. Нікольсон відкрив дев’ятий супутник Юпітера, 1938 — десятий та одинадцятий, 1951 р.—дванадцятий супутник цієї планети. Друзі жартували: Нікольсон — це другий Галілей, він теж виявив чотири супутники Юпітера. Нікольсон знайшов також кілька нових астероїдів, останній з них — Менелай — 1960 р.

 

З перших днів роботи на обсерваторії Маунт-Вілсон Нікольсон приєднався до Дж. Хейла і Ч. Сент-Джона у дослідженнях,Сонця. Спостерігаючи світило безперервно протягом десятиріч, вінсклав «історію» сонячних плям закілька циклів сонячної активності та виявив зв’язок між останньою й деякими геофізичними явищами. Разом з Сент-Джоном Нікольсон виконав ще одне цікаве дослідження: 1922 р., вивчаючи спектри Венери, вони дійшли висновку, що в атмосфері планети практично немає кисню та парів води.

 

У 1920 р. разом з Е. Петтітом Нікольсон зайнявся експериментами з застосування вакуумної термопари в астрономії. Це були перші серйозні дослідження теплових характеристик небесних тіл, вони заклали фундамент нової галузі астрофізики, яка зараз носить назву радіометрії. Експерименти Нікольсона і Петтіта дали можливість визначити температуру поверхні планет, а 1927 р. вчені дослідили, як холоне Місяцьпід час затемнень. Вони побачили напрочуд швидке охолодження поверхні супутника Землі і пояснили його як наслідок роздробленості верхнього шару місячного ґрунту. Так було одержано перше свідоцтво про існування на Місяці реголіту. Нікольсон і Петтіт виконали також дослідження теплових характеристик зір усіх спектральних класів, визначили температури й оцінили кутові розміри зір. Ці піонерські дослідження назавжди внесли ім’я Нікольсона вісторію астрономії.

 

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1991

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1