Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Шарля Мессьє

 

Французький астроном Шарль Мессьє народився 26 червня 1730 р. (помер 12 квітня 1817 р.) у м. Бадонвіллері (Лотарінгія). Десята дитина в багатодітній сім’ї, рано осиротілий, Мессьє одержав тільки початкову освіту. У 1751 р., коли він приїхав до Парижа, астроном Ж.-Н. Деліль взяв його помічником для переписування результатів спостережень і креслення географічних карт. За кілька років Мессьє поповнив свої математичні і астрономічні знання, вивчив астрономічні інструменти і в 1755 р. почав офіційно працювати в Паризькій обсерваторії. Тут він виконав чимало спостережень затемнень, покриттів, сонячних плям.

 

Але уславився Мессьє спостереженнями комет, які розпочав у 1758 р., коли Деліль доручив йому пошуки комети Галлея, що за розрахунками мала пройти перигелій наприкінці 1758 або на початку 1759 р. Усього він спостерігав 41 комету; з них 13 спостерігав перший, а 3 відкрив незалежно, але одночасно з іншими спостерігачами.

 

Одним із наслідків систематичних пошуків комет, що їх провадив Мессьє, було створення першого в історії астрономії каталога туманностей і зоряних скупчень. Ідея його створення виникла у вченого під час спостережень комети Галлея. У каталозі слід було дати опис і вказати положення туманних об’єктів, які при спостереженні з невеликим телескопом можна помилково прийняти за комету. Перше видання каталога вийшло 1774 р. У ньому описано 45 об’єктів, серед яких найвідоміші сьогодні — Крабовидна туманність, що міститься під першим номером — М1, зоряне скупчення в Геркулесі М13, туманність Андромеди М31 тощо. У 1780 р. Мессьє доповнив свій список 23 новими об’єктами, у виданні 1781 р. їх загальна кількість досягла 103 (більшу частину нових туманностей, вміщених в цьому виданні, відкрив П. Мешен).

 

Визнанням заслуг невтомного спостерігача було обрання його 1764 р. членом Лондонського королівського товариства, 1770 р. — членом Паризької АН; він був також членом Берлінської і Петербурзької АН.

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1980

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1