Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Вільяма Пікерінґа

 

 

Американський астроном Вільям Генрі Пікерінг народився 15 лютого 1858 р. (помер 16 січня 1938 р.) у Бостоні. 1879 р. закінчив Массачусетський технологічний інститут і того ж року почав працювати в Гарвардській обсерваторії, директором якої був його брат, відомий астроном Е. Ч. Пікерінг. Після виходу у відставку в 1924 р. працював у власній обсерваторії на Ямайці.

 

Наукові праці Пікерінга присвячені головним чином вивченню планет та їх супутників. Починаючи з 1888 р. і до кінця життя, він систематично спостерігав Марс — фотографував планету, робив візуальні зарисовки. Протягом довгого часу візуально спостерігач III супутник Юпітера — Ганімед. 1899 р. відкрив IX супутник Сатурна Фебу і знайшов, що вона обертається навколо планети у зворотному напрямку. Спостерігаючи протягом багатьох років деякі кратери на поверхні Місяця (зокрема, кратер Ератосфен), Пікерінг прийшов до висновку про зміни на поверхні Місяця (ці зміни відмічали також інші астрономи).

 

Як і П. Ловелл, Пікерінг був упевненим прибічником гіпотези про існування в Сонячній системі позанептунової планети. 1907 р. він опублікував свою першу працю з обчисленнями положення планети на небі, і в 1919 р. в обсерваторії Маунт-Вілсон були одержані фотографії ділянки неба, вказаної Пікерінгом, але планету не знайшли. Після відкриття Плутона (1930) його зображення знайшли на цих фотопластинках поблизу місця, розрахованого Пікерінгом. Проте блиск Плутона був значно менший очікуваного, тому його не помітили.

 

Пікерінг перший запропонував використовувати дзеркало, що обертається, для визначення швидкості метеорів (1899); цей метод набув великого поширення. Виконав статистичне дослідження більшості відомих кометних орбіт (1910). Протягом 1878—1932 рр. очолював шість експедицій для спостереження повних сонячних затемнень, брав участь в організації спостережних станцій Гарвардської обсерваторії в Південній Каліфорнії, Перу, Південній Африці, на Ямайці. В 1893—1894 рр. керував будівництвом обсерваторії П. Ловелла недалеко від Флагстаффа в Арізоні.

 

Пікерінг був членом Національної АН США; одержав премію ім. Лаланда Паризької АН (1905), медаль ім. Жансена Французького астрономічного товариства (1909), дві медалі Мексиканського астрономічного товариства.

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1985

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1