Докладніше про Йоганна Шмідта

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Докладніше про Йоганна Шмідта

Відомий німецький астроном Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт народився 26 жовтня 1825 р. (помер 20 лютого 1884 р.) в м. Ейтін, що на півночі Німеччини. 14-річним юнаком Шмідт захопився відомою книгою Шретера про Місяць, а незабаром почав спостерігати це світило. Його першим телескопом був невеликий рефрактор, послуговуючись яким юнак робив замальовки місячної поверхні. В 1841—1845рр. Шмідт працював у Гамбурзькій обсерваторії, а наступні декілька місяців — у приватній обсерваторії Бенценберга в Білку поблизу Дюссельдорфа. Протягом 1846—1852 рр. він був асистентом Ф. В. А. Аргеландера (1799—1875). У 1853 р. Шмідта за рекомендацією Аргеландера запросили на посаду керівника приватної обсерваторії Ункрехтсберга поблизу Ольмуца в Моравії, яку він обіймав п’ять років. З 1858 р. до кінця життя Шмідт очолював Національну обсерваторію в Афінах.

Цінний внесок Шмідта у проблему дослідження Місяця. Він відкрив багато утворень на місячній поверхні, визначив висоти місячних гір, вимірюючи довжини їхніх тіней. 1856 р. в Лейпцигу був опублікований трактат Шмідта «Місяць» — чине перший опис місячної поверхні з геологічної точки зору. Найбільш відома його праця — Великий атлас Місяця — була опублікована 1878 р. Атлас складається з 25 частин, які зображують місячний диск діаметром 6 футів. В ньому зафіксовано 32856 кратерів. За повнотою і точністю атлас перевершив всі карти Місяця, опубліковані раніше.

Протягом 1845—1879 рр. Шмідт проводив систематичні спостереження змінних зір. Одержані ним ряди спостережень деяких яскравих змінних містять декілька тисяч оцінок блиску, зокрема 9800 оцінок для δ Цефея і 5800 оцінок для β Ліри. Шмідт відкрив багато змінних зір, розробив шкалу кольорів зір і одним з перших визначив кольори яскравих зір. Він виконав майже 800 замальовок Юпітера, з високою точністю визначив періоди обертання Юпітера і Марса. Шмідт спостерігав плями Сонця, місячні затемнення, зодіакальне світло, комети, туманності, метеори та метеорні потоки.

Л. М. Свачій

Джерело: Астрономічний календар 2000