Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Отримано перший знімок великим планом зорі за межами нашої галактики

21 листопада 2024

«Вперше нам вдалося зробити збільшене зображення зорі, яка перебуває на кінцевому етапі еволюції та міститься в іншій галактиці, тобто за межами Молочного Шляху», — сказав Кейічі Онака (Keiichi Ohnaka), астрофізик з Університету Андреса Белло в Чилі. Знімок зорі WOHG64, що розташована на відстані приголомшливих 160 000 світлових років від нас, отримано завдяки разючій різкості, яку має Дуже великий телескоп-інтерферометр (Very Large Telescope Interferometer, VLTI) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO). Ці спостереження показують: зоря викидає газ і пил на останніх стадіях перед тим, як вона стане надновою.

Докладніше:

Досі бракує доказів утворення великих планет біля легендарної зорі

02 листопада 2024

 

У фільмі «Контакт» («Contact») 1997 року, адаптованому за романом Карла Саґана 1985 року, головна героїня, вчена Еллі Ерровей (у виконанні актриси Джоді Фостер), вирушає в червоточину, побудовану космічними прибульцями, до зорі Веги. Вона з’являється в сніговій бурі з уламків, що оточують зірку, але явних планет не видно.

 

Схоже, творці фільму все зробили правильно.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Йозефа Літтрова

 

Австрійський астроном Йозеф Йоган Літтров народився 13 березня 1781 р. (помер 30 листопада 1840 р.) у м. Бішофтайніц у Богемії. 1799 р. вступив до Карлового університету в Празі. Під час навчання довго не міг обрати спеціальність, але нарешті зупинився на астрономії. У 1806 р. почав працювати позаштатним астрономом Віденської обсерваторії, а у 1807 р. був запрошений до Краківського університету, де очолив кафедру астрономії та обсерваторію.

 

У 1810 р. академік С.Я. Румовський, тоді куратор Казанського навчального округу, запросив Літтрова у Росію з пропозицією стати професором Казанського університету і створити при ньому обсерваторію. Вже 1811 р. Літтров почав вести астрономічні спостереження у Казані — разом із молодим магістром М.І. Лобачевським та студентом І.М. Симоновим він спостерігав яскраву комету. А восени 1814 р. була збудована невеличка обсерваторія і почалися систематичні спостереження. 1813 р. Літтров стає членом-кореспондентом Петербурзької академії наук, а у 1816 р. повертається до Австрії. Посади професора астрономії і директора обсерваторії переходять до його учня І.М. Симонова. В Австрії Літтров стає на чолі обсерваторії в Офені, а з 1819 р. — Віденської обсерваторії, директором якої був до кінця життя.

 

Літтров — один із найрізносторонніших астрономів першої половини XIX ст. Він володів енциклопедичними знаннями у різних галузях астрономії, був блискучим лектором. Йому належать праці з астрометрії та небесної механіки, він систематично спостерігав планети, астероїди, комети, метеори. Але відомість йому принесла не наукова діяльність, а написані ним книги, зокрема, тритомна «Теоретична та практична астрономія» (1821—1827), «Діоптрика» (1830) і особливо «Таємниці неба» (1834). Остання була своєрідною популярною енциклопедією астрономії. Вона витримала три видання за життя автора, а потім ще неодноразово перевидавалася з виправленнями та доповненнями, які робив син Й.Й. Літтрова — Карл Людвиг що заступив його на посаді директора Віденської обсерваторії.

 

Восьме видання «Таємниць неба» було перекладено на російську мову і вийшло у 1904 р.

 

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1990

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1