Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Йозефа Літтрова

 

Австрійський астроном Йозеф Йоган Літтров народився 13 березня 1781 р. (помер 30 листопада 1840 р.) у м. Бішофтайніц у Богемії. 1799 р. вступив до Карлового університету в Празі. Під час навчання довго не міг обрати спеціальність, але нарешті зупинився на астрономії. У 1806 р. почав працювати позаштатним астрономом Віденської обсерваторії, а у 1807 р. був запрошений до Краківського університету, де очолив кафедру астрономії та обсерваторію.

 

У 1810 р. академік С.Я. Румовський, тоді куратор Казанського навчального округу, запросив Літтрова у Росію з пропозицією стати професором Казанського університету і створити при ньому обсерваторію. Вже 1811 р. Літтров почав вести астрономічні спостереження у Казані — разом із молодим магістром М.І. Лобачевським та студентом І.М. Симоновим він спостерігав яскраву комету. А восени 1814 р. була збудована невеличка обсерваторія і почалися систематичні спостереження. 1813 р. Літтров стає членом-кореспондентом Петербурзької академії наук, а у 1816 р. повертається до Австрії. Посади професора астрономії і директора обсерваторії переходять до його учня І.М. Симонова. В Австрії Літтров стає на чолі обсерваторії в Офені, а з 1819 р. — Віденської обсерваторії, директором якої був до кінця життя.

 

Літтров — один із найрізносторонніших астрономів першої половини XIX ст. Він володів енциклопедичними знаннями у різних галузях астрономії, був блискучим лектором. Йому належать праці з астрометрії та небесної механіки, він систематично спостерігав планети, астероїди, комети, метеори. Але відомість йому принесла не наукова діяльність, а написані ним книги, зокрема, тритомна «Теоретична та практична астрономія» (1821—1827), «Діоптрика» (1830) і особливо «Таємниці неба» (1834). Остання була своєрідною популярною енциклопедією астрономії. Вона витримала три видання за життя автора, а потім ще неодноразово перевидавалася з виправленнями та доповненнями, які робив син Й.Й. Літтрова — Карл Людвиг що заступив його на посаді директора Віденської обсерваторії.

 

Восьме видання «Таємниць неба» було перекладено на російську мову і вийшло у 1904 р.

 

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1990

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1