Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Йозефа Літтрова

 

Австрійський астроном Йозеф Йоган Літтров народився 13 березня 1781 р. (помер 30 листопада 1840 р.) у м. Бішофтайніц у Богемії. 1799 р. вступив до Карлового університету в Празі. Під час навчання довго не міг обрати спеціальність, але нарешті зупинився на астрономії. У 1806 р. почав працювати позаштатним астрономом Віденської обсерваторії, а у 1807 р. був запрошений до Краківського університету, де очолив кафедру астрономії та обсерваторію.

 

У 1810 р. академік С.Я. Румовський, тоді куратор Казанського навчального округу, запросив Літтрова у Росію з пропозицією стати професором Казанського університету і створити при ньому обсерваторію. Вже 1811 р. Літтров почав вести астрономічні спостереження у Казані — разом із молодим магістром М.І. Лобачевським та студентом І.М. Симоновим він спостерігав яскраву комету. А восени 1814 р. була збудована невеличка обсерваторія і почалися систематичні спостереження. 1813 р. Літтров стає членом-кореспондентом Петербурзької академії наук, а у 1816 р. повертається до Австрії. Посади професора астрономії і директора обсерваторії переходять до його учня І.М. Симонова. В Австрії Літтров стає на чолі обсерваторії в Офені, а з 1819 р. — Віденської обсерваторії, директором якої був до кінця життя.

 

Літтров — один із найрізносторонніших астрономів першої половини XIX ст. Він володів енциклопедичними знаннями у різних галузях астрономії, був блискучим лектором. Йому належать праці з астрометрії та небесної механіки, він систематично спостерігав планети, астероїди, комети, метеори. Але відомість йому принесла не наукова діяльність, а написані ним книги, зокрема, тритомна «Теоретична та практична астрономія» (1821—1827), «Діоптрика» (1830) і особливо «Таємниці неба» (1834). Остання була своєрідною популярною енциклопедією астрономії. Вона витримала три видання за життя автора, а потім ще неодноразово перевидавалася з виправленнями та доповненнями, які робив син Й.Й. Літтрова — Карл Людвиг що заступив його на посаді директора Віденської обсерваторії.

 

Восьме видання «Таємниць неба» було перекладено на російську мову і вийшло у 1904 р.

 

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1990

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1