Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Джонс Спенсер Гарольд (29.III.1890 — 3.XI.1960)

 

 Dzhons

 

Англійський астроном Гарольд Спенсер Джонс народився 29 березня 1890 р. в Лондоні. Вищу освіту здобув у Кембриджському університеті. Протягом 1913—1922 рр. працював у Гринвіцькій обсерваторії. У 1923—1933 рр. — директор обсерваторії на мисі Доброї Надії у Південній Африці. Упродовж 1933—1955 рр. — директор Гринвіцької обсерваторії і королівський астроном. Під його керівництвом здійснено (1954) перебазування обсерваторії з Гринвіча в Герстмонсо (графство Східний Сассекс).

 

Галузь наукових інтересів Гарольда Спенсера Джонса — астрометрія, небесна механіка. На мисі Доброї Надії виконував спостереження й укладав 2-й і 3-й Капські каталоги на епоху 1925,0. На підставі аналізу результатів спостережень покриттів зір Місяцем, виконаних у 1880—1922 рр. в обсерваторії на мисі Доброї Надії, вивів поправки до елементів місячної орбіти, величину стиснення фігури Землі.

 

У Гринвіцькій обсерваторії досліджував рух Місяця за результатами спостережень упродовж 1672—1908 рр. Аналізував розбіжності між даними спостережень і обчисленими даними положень Місяця, Меркурія, Венери і Сонця. Обчислив нові значення мас Місяця і Венери, виконав нове визначення постійних аберації і нутації.

 

Упродовж 1937—1939 рр. — президент Лондонського королівського астрономічного товариства. У 1944—1948 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 3282 Спенсер Джонс.

 

Гарольд Спенсер Джонс помер 3 листопада 1960 р. в Лондоні.

 

Докладніше про Гарольда Джонса

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1