Джонсон Лестер Гарольд

Останні новини

Величезне злиття: дослідження виявило докази походження надмасивної чорної діри в центрі Галактики

07 вересня 2024

Походження надмасивних чорних дір, маса яких у мільйон разів перевищує масу Сонця і які містяться в центрі більшості галактик, залишається однією з найбільших космічних таємниць.

Тепер дослідники з Центру астрофізики Невади (NCfA) при Університеті Невади в Лас-Веґасі (UniversityofNevada, LasVegas; UNLV) виявили переконливі докази того, що надмасивна чорна діра в центрі нашої галактики Молочний Шлях, відома як Стрілець A* (SgrA*), ймовірно, є результатом космічного злиття.

Докладніше:

Суперкомп’ютерне моделювання пояснює рентгенівське випромінювання чорних дір

24 серпня 2024

Дослідники з Гельсінського університету досягли успіху в тому, чого прагнули з 1970-х років: пояснили рентгенівське випромінювання з навколишнього середовища чорної діри.

Завдяки докладному суперкомп’ютерному моделюванню, дослідники з Гельсінського університету змоделювали взаємодію між випромінюванням, плазмою та магнітними полями навколо чорних дір. Було виявлено, що хаотичні рухи, або турбулентність, спричинені магнітними полями, нагрівають локальну плазму і змушують її випромінювати.

Докладніше:

Джонсон Лестер Гарольд (17.IV.1921 — 2.IV.1980)

Dzhonson

Американський астроном Гарольд Лестер Джонсон народився 17 квітня 1921 р. у Денвері (шт. Колорадо). Здобув (1942) вищу освіту в Денверському університеті. Протягом 1942—1945 рр. працював у Массачусетському технологічному інституті, потім — у Лікській, Ловеллівській, Вошбернській і Єркській обсерваторіях. У 1952—1959 роках — астроном Ловеллівської обсерваторії. Протягом 1959—1962 рр. — професор астрономії Техаського університету. З 1962 р. — професор Аризонського університету й астроном Стюардовської обсерваторії цього університету. З 1969 р. був також професором Астрономічного інституту Національного університету в Мехіко (Мексика).

Галузь наукових інтересів Гарольда Джонсона — зоряна фотометрія. Один із засновників інфрачервоної астрономії. Створив (1953) разом з Вільямом Морганом і Д. Гаррісом триколірну широкосмугову електрофотометричну систему для видимої та ближньої ультрафіолетової ділянки спектру (систему U, B, V), ухвалену як міжнародний стандарт для зоряної фотометрії. Виконав у цій системі багато дуже точних спостережень зір і побудував діаграми Герцшпрунга—Рессела, які використали інші дослідники для вивчення зоряної еволюції. Відкрив (1964) надлишкове інфрачервоне випромінювання квазара 3С 273.

Гарольд Лестер Джонсон помер 2 квітня 1980 р. в Мехіко.