Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Виявлено залишки 11 галактик, яких «з’їв» Молочний Шлях

17 січня 2018

Виявлення 11 нових зоряних потоків — залишків розірваних і поглинутих нашим Молочним Шляхом невеликих галактик — названо одним з головних результатів огляду неба в рамках міжнародної програми Dark Energy Survey (DES). Над виконанням програми працюють понад 400 дослідників з різних наукових установ світу, а її мета — розкрити таємницю темної енергії.

Докладніше:

Сонячна система могла утворитися в бульбашці навколо гігантської мертвої зорі

11 січня 2018

Нова теорія формування Сонячної системи стверджує, що вона утворилася в оболонці навколо мертвої зорі.

 

З попелу однієї зорі народжується інша...

 

Астрономи вже давно знали: більшість елементів з періодичної системи синтезуються в ядерних печах, що світяться в нічному небі. Тоді, коли ці зорі доходять свого фінішу, вони скидають напрацьований в цих печах матеріал назовні — в цьому своєрідному насінні Космосу вже присутні ті елементи, які стануть будівельним матеріалом для формування зір нового покоління. Сонце не є винятком. Але оскільки Сонячна система, безумовно, утворилася із залишків попередніх зір, ситуація залишається актуальною темою для дискусій.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Еддінґтон Стенлі Артур (28.ХII.1882 — 22.XI.1944)

 

Eddington 

Англійський астроном і фізик Артур Стенлі Еддінґтон народився 28 грудня 1882 р. в Кендалі (графство Вестморленд, Англія). У 1905 р. закінчив Трініті-коледж Кембриджського університету. Упродовж 1906—1913 рр. працював старшим асистентом у Гринвіцькій обсерваторії, а з 1914 р. директором обсерваторії Кембриджського університету.

 

Автор фундаментальних результатів у таких розділах астрофізики, як внутрішня будова зір та їхніх атмосфер, пульсації зір, стану міжзоряної матерії, руху і розподілу зір в Галактиці. Зокрема, розробив модель зорі (стандартна модель Еддінґтона), механічна рівновага якої визначається балансом між силою тяжіння і силами газового і променистого тиску; розрахував діаметри деяких червоних гігантів, згодом підтверджені інтерферометричними вимірами; розвинув теорію утворення ліній поглинання; обчислив температуру і густину міжзоряної речовини. Опублікував (1926) твір «Внутрішня будова зір», в якому узагальнив всі дослідження з даного питання і вказав шляхи подальшого розвитку теорії.

 

Зробив істотний внесок в інтерпретацію і розробку теорії відносності Айнштайна, одним із перших усвідомивши її значення і революційний характер (А. Айнштайна вважав Еддінґтона кращим інтерпретатором загальної теорії відносності). Здійснив першу експериментальну перевірку одного з передбачень цієї теорії — під час повного затемнення Сонця в 1919 р. виявив відхилення променів світла зір у полі тяжіння Сонця.

 

В останні роки життя багато працював над створенням теорії, що об’єднала б квантову фізику й теорію відносності. У 1921—1923 рр. — президент Лондонського королівського астрономічного товариства, Лондонського фізичного товариства (1930—1932). Протягом 1938—1944 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 2761 Еддінґтон.

 

Артур Стенлі Еддінґтон помер 22 листопада 1944 р. в Кембриджі (Англія).

 

Докладніше про Артура Еддінґтона

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1