Ері Бідделл Джордж

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Ері Бідделл Джордж (27.VII.1801 — 2.I.1892)

Eri

Англійський астроном Джордж Бідделл Ері народився 27 липня 1801 р. у м. Олнвік, на півночі Англії. Закінчивши (1823) Кембриджський університет, працював у ньому до 1835 р. (з 1826 — професор математики, з 1828 р. — професор астрономії і директор Кембриджської обсерваторії). Упродовж 1835—1881 рр. — директор Гринвіцької обсерваторії і королівський астроном.

Галузь наукових інтересів Джорджа Ері — небесна механіка, практична астрономія, оптика. Розробив методи визначення паралаксу Сонця і апекса його руху. Обробив спостереження Місяця і планет, виконані в Гринвіцькій обсерваторії протягом 1750—1830 рр. і знайшов нову нерівність у рухах Венери й Землі, покращив сонячні таблиці. Удосконалив (1847) теорію припливів Лапласа. Визначив (1855) густину і масу Землі з допомогою маятника, встановленого на поверхні й в глибині шахти. Опублікував (1886) новий метод і намагався з його допомогою виправити теорію руху Місяця. Уперше розробив (1834) теорію дифракції світла в об’єктивах телескопів. Запропонував (1836) сучасну теорію райдуги. Виявив явище астигматизму людського ока і запровадив у вжиток циліндрично-сферичні лінзи для виправлення цього дефекту зору.

Відіграв значну роль у розвитку Гринвіцької обсерваторії. Удосконалив методику спостережень, які виконувала обсерваторія, і їх обробки. Оновив і розширив інструментальне обладнання (сам сконструював низку інструментів), створив відділи Сонця, магнетизму і метеорології.

Президент Лондонського королівського товариства протягом 1871—1873 рр. У 1835—1837, 1849—1851, 1853—1855 і 1863—1864 роках — президент Лондонського королівського астрономічного товариства.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі.

Джордж Бідделл Ері помер 2 січня 1892 р. в Лондоні.

Докладніше про Джорджа Ері