Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоря дуже швидко втікає від нашої галактики — і вона не схожа на інших таких втікачів

15 березня 2019

Наша галактика містить мільярди зір. Хоча переважна більшість із них «прив’язана» до Галактики її силою тяжіння, астрономи знайшли кілька десятків зір, які не обертаються навколо центра Молочного Шляху, а замість цього «втікають» від нашої галактики на великих швидкостях. Ці гіпершвидкісні зорі дивували дослідників роками й ось тепер у «гру» вступив новий гравець. Це зоря LAMOST-HVS, найближча до Сонця серед гіпершвидкісних зір. Її походження суттєво відрізняється від уявлень про механізм, що змушує зорі на високих швидкостях покидати Молочний Шлях.

Докладніше:

«Габбл» і «Гайя» точно зважують Молочний Шлях

08 березня 2019

Маса Молочного Шляху — один з найважливіших параметрів нашої галактики, який можуть визначити астрономи. Проте, незважаючи на десятиліття інтенсивних зусиль, навіть найкращі оцінки маси Молочного Шляху сильно різняться. Тепер, поєднавши нові спостережні дані від місії «Гайя» (Gaia) Європейського космічного агентства (ESA) з даними від Космічного телескопа імені Габбла (NASA/ESA), астрономи виявили, що маса Молочного Шляху становить близько 1,5 трильйона сонячних мас у радіусі 129 000 світлових років від центру Галактики.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Фесенков Василь Григорович (13.I.1889 — 12.III.1972)

 

Fesenkov 

Російський радянський астроном Василь Григорович Фесенков народився 13 січня 1889 р. у м. Новочеркаськ. Здобувши (1911) вищу освіту в Харківському університеті, був залишений в ньому для підготовки до професорського звання. У 1912—1914 рр. продовжував освіту в Паризькому університеті, бува на стажуванні в обсерваторіях Парижа й Ніцци. Протягом 1915—1920 рр. викладав у Харківському університеті, Політехнічному і Педагогічному інститутах в Новочеркаську. Організував (1922) у Москві Державний астрофізичний інститут і очолював його до 1931 р., коли цей інститут увійшов до складу створеного в Московському університеті Державного астрономічного інституту імені П. К. Штернберга. У 1936—1939 роках був директором Державного астрономічного інституту імені Штернберга. З 1933 р. — професор Московського університету. Організував (1942) Інститут астрономії та фізики при Казахському філіалі Академії наук СРСР (з 1946 р. — АН Казахської РСР) і очолював його до 1964 р. Організував Комітет з метеоритів Академії наук СРСР і був його головою з 1945 р.

 

Галузь наукових інтересів Василя Фесенкова — небесна механіка, фотометрія, фізика небесних тіл (Сонце, Місяць, планети, зорі, туманності), зоряна астрономія, атмосферна оптика, будова атмосфери, природа зодіакального світла і протисяйва, метеоритика, космогонія, історія астрономії, конструювання астрономічних інструментів. Один із засновників астрофізики в СРСР.

 

Уперше (1914) виконав фотометричне дослідження зодіакального світла з допомогою сконструйованого ним фотометра і на цій основі отримав дані про розподіл міжпланетного пилу. Уклав каталог зоряних величин і колор-індексів 1290 зір до 9-ї зоряної величини. Досліджував (1919—1922) проблему походження Сонячної системи з урахуванням властивостей навколосонячної кометної хмари і особливостей хімічного складу метеоритів. Вивчав питання про утворення органічної речовини у Всесвіті. Обґрунтував висновок про неможливість існування вищих форм рослинності на Марсі й інших планетах. Запропонував оптичні методи зондування верхніх шарів атмосфери, засновані на вивченні поляризації розсіяного світла. Показав, що екваторіальне прискорення Сонця може бути наслідком його гравітаційного стиснення. Розробив (1935) метод визначення поглинання світла в темних туманностях.

 

Отримав (1940) статистичну залежність колірного еквівалента від галактичної широти і спектрального класу зорі. Встановив (1943) зі спостережень верхню межу щільності місячної атмосфери. Визначив теплоємність речовини місячної поверхні, запропонував модель її морфологічних особливостей. Розробив (1944) теорію розподілу яскравості по диску Марса. Розробив метод визначення поглинання в атмосфері Юпітера. Висунув (1952) гіпотезу про утворення смуг Юпітера. Керував великою роботою з визначення швидкості й напряму руху Сонця на підставі аналізу променевих швидкостей кількох тисяч зір.

 

Заснував «Астрономический журнал» і був його відповідальним редактором у 1924—1964 роках. У 1936—1937 рр. — голова Астрономічної ради АН СРСР.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 2286 Фесенков.

 

Василь Григорович Фесенков помер 12 березня 1972 р. у Москві (Росія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1