Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Фесенков Василь Григорович (13.I.1889 — 12.III.1972)

 

Fesenkov 

Російський радянський астроном Василь Григорович Фесенков народився 13 січня 1889 р. у м. Новочеркаськ. Здобувши (1911) вищу освіту в Харківському університеті, був залишений в ньому для підготовки до професорського звання. У 1912—1914 рр. продовжував освіту в Паризькому університеті, бува на стажуванні в обсерваторіях Парижа й Ніцци. Протягом 1915—1920 рр. викладав у Харківському університеті, Політехнічному і Педагогічному інститутах в Новочеркаську. Організував (1922) у Москві Державний астрофізичний інститут і очолював його до 1931 р., коли цей інститут увійшов до складу створеного в Московському університеті Державного астрономічного інституту імені П. К. Штернберга. У 1936—1939 роках був директором Державного астрономічного інституту імені Штернберга. З 1933 р. — професор Московського університету. Організував (1942) Інститут астрономії та фізики при Казахському філіалі Академії наук СРСР (з 1946 р. — АН Казахської РСР) і очолював його до 1964 р. Організував Комітет з метеоритів Академії наук СРСР і був його головою з 1945 р.

 

Галузь наукових інтересів Василя Фесенкова — небесна механіка, фотометрія, фізика небесних тіл (Сонце, Місяць, планети, зорі, туманності), зоряна астрономія, атмосферна оптика, будова атмосфери, природа зодіакального світла і протисяйва, метеоритика, космогонія, історія астрономії, конструювання астрономічних інструментів. Один із засновників астрофізики в СРСР.

 

Уперше (1914) виконав фотометричне дослідження зодіакального світла з допомогою сконструйованого ним фотометра і на цій основі отримав дані про розподіл міжпланетного пилу. Уклав каталог зоряних величин і колор-індексів 1290 зір до 9-ї зоряної величини. Досліджував (1919—1922) проблему походження Сонячної системи з урахуванням властивостей навколосонячної кометної хмари і особливостей хімічного складу метеоритів. Вивчав питання про утворення органічної речовини у Всесвіті. Обґрунтував висновок про неможливість існування вищих форм рослинності на Марсі й інших планетах. Запропонував оптичні методи зондування верхніх шарів атмосфери, засновані на вивченні поляризації розсіяного світла. Показав, що екваторіальне прискорення Сонця може бути наслідком його гравітаційного стиснення. Розробив (1935) метод визначення поглинання світла в темних туманностях.

 

Отримав (1940) статистичну залежність колірного еквівалента від галактичної широти і спектрального класу зорі. Встановив (1943) зі спостережень верхню межу щільності місячної атмосфери. Визначив теплоємність речовини місячної поверхні, запропонував модель її морфологічних особливостей. Розробив (1944) теорію розподілу яскравості по диску Марса. Розробив метод визначення поглинання в атмосфері Юпітера. Висунув (1952) гіпотезу про утворення смуг Юпітера. Керував великою роботою з визначення швидкості й напряму руху Сонця на підставі аналізу променевих швидкостей кількох тисяч зір.

 

Заснував «Астрономический журнал» і був його відповідальним редактором у 1924—1964 роках. У 1936—1937 рр. — голова Астрономічної ради АН СРСР.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 2286 Фесенков.

 

Василь Григорович Фесенков помер 12 березня 1972 р. у Москві (Росія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1