Флемстід Джон

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Флемстід Джон (19.VIII.1646 — 31.XII.1719)

Flemstid

Англійський астроном Джон Флемстід народився 19 серпня 1646 р. в Денбі (графство Деньішир). Протягом 1662―1669 рр. вивчав астрономію самотужки (вищу освіту здобув заочно в 1670—1674 рр. у Кембриджському університеті). Перший директор (1675―1719) Королівської обсерваторії в Гринвичі і перший королівський астроном (1675—1719).

Галузь наукових інтересів Джона Флемстіда ― позиційна астрономія. Один із фундаторів сучасної позиційної астрономії. Вивчав теорію руху Місяця. Завершив розробку теорії, створеної Джерімая Горроксом, і склав (1673) на її основі таблиці руху Місяця (неодноразово повертався до цієї теорії, залучаючи нові спостереження для її поліпшення). Уперше застосував у кутомірних інструментах телескоп для визначення точних положень зір, планет, Сонця. Виконав (1676―1689) майже 20000 спостережень з екваторіальним секстантом (із точністю до 10″), а потім продовжував спостереження на великому меридіанному інструменті.

Результати спостережень (положення 3000 зір) склали «Британський каталог» (3-й том його основної праці «Британська історія неба» — її видано посмертно у 1725 році). Усі зорі каталогу нумерував у порядку зростання їх прямих піднесень в межах кожного сузір’я (для багатьох зір ці позначення є основними й досі, наприклад, 61 Лебедя). Розробив оригінальний метод абсолютного визначення прямих піднесень й отримав з його допомогою точні положення 40 зір і зробив прив’язку до них 3000 зір свого каталогу. Склав таблиці атмосферної рефракції й таблиці припливів. Винайшов конічну проекцію в картографії.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 4987 Флемстід.

Джон Флемстід помер 31 грудня 1719 р. у селі Бєстоу (графство Суррей).

Докладніше про Джона Флемстіда