Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Ґіно Бернар (н. 1925)

 

Gino 

Французький астроном Бернар Ґіно народився у 1925 р. Здобув (1952) вищу освіту у Паризькому університеті. Упродовж 1952—1964 рр. працював у Паризькій обсерваторії. У 1964—1976 рр. очолював Міжнародне бюро часу. У 1976—1979 рр. — директор французької Головної лабораторії часу і частоти. З 1979 р. — науковий керівник Дослідницької групи космічної геодезії.

 

Галузь наукових інтересів Бернара Ґіно — обертання Землі, координатні системи (для Землі і космічного простору), астрономічні сталі, шкали часу. Розробляв у Паризькій обсерваторії (разом з А. Данжоном) метод рівних висот. Показав, що цим методом, використовуючи астролябію Данжона, можна визначати положення зір з високою точністю. Ініціатор міжнародної співпраці з поліпшення фундаментальних каталогів.

 

Удосконалив атомну шкалу часу Міжнародного бюро часу і розширив сферу її застосування (у 1971 р. систему Міжнародного атомного часу офіційно визнано XIV Генеральною конференцією мір і вагів). Зіграв важливу роль в розробці й впровадженні Координованого всесвітнього часу (UTC). Розвинув методи визначення координат полюса і нерівномірності обертання Землі.

 

Учасник низки космічних експериментів (визначення положення полюса за допомогою доплеровських вимірювань, лазерна локація Місяця). Ряд робіт присвятив визначенню променевих швидкостей Венери і Меркурія, вивченню рухів в атмосфері Венери спектроскопічними методами.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1