Гюйгенс Християн

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Гюйгенс Християн (14.IV.1629 — 8.VII.1695)

Hiuihens

Нідерландський науковець (математик, фізик, астроном) Християн Гюйгенс народився 14 квітня 1629 р. в Гаазі. Здобувши вищу математичну освіту в Лейденському університеті, розпочав наукову діяльність.

Відкрив (1655) Титан — супутник Сатурна, а також кільця (1659) цієї планети. Сконструював точний, недорогий маятниковий годинник (голландський патент на його конструкцію — 1657 р.). На запрошення Жан-Батиста Кольбера переїхав (1665) до Парижа, увійшов до складу Французької академії наук й упродовж 1666—1681 рр. був її першим президентом. Далі повернувся в Голландію.

У 1681—1687 рр. виготовив кілька об’єктивів з дуже великими фокусними відстанями, застосувавши їх у так званих «повітряних» телескопах. Винайшов окуляр (його називають «окуляр Гюйгенс»), що складається з двох плоско-випуклих лінз, обернених опуклістю до об’єктиву. У книзі «Трактат про світло» (1690) підбив підсумок своїм роботам з оптики і розвинув запропоновану ним раніше (1678) хвильову теорію світла.

У останньому з написаних ним трактатів «Космотеорос» (1698) захищав ідею про множинність населених світів. На честь науковця названо кратер і гору на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2801 Гюйгенс, космічний зонд «Гюйгенс» (здійснив посадку на поверхню Титана 14 січня 2005 р.).

Християн Гюйгенс помер 8 липня 1695 р. в м. Гаага (Нідерланди).

Докладніше про Християна Гюйгенса