Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

NASA віддає належне космічному телескопу «Спітцер»

23 січня 2020

 

NASA вшановує спадщину однієї з своїх Великих обсерваторій, космічного телескопа «Спітцер», який понад 16 років досліджував Всесвіт в інфрачервоному світлі. Місія «Спітцера» завершиться 30 січня поточного року.

 

Створений у 2003 році, «Спітцер» дав змогу розкрити раніше приховані особливості відомих космічних об’єктів й уможливив спостереження та відкриття, що охоплюють діапазон відстаней від Сонячної системи да майже краю Всесвіту.

Докладніше:

Астрономи виявили міжзоряний шлях одного із «будівельних блоків» життя

15 січня 2020

 

Фосфор, присутній в нашій ДНК і мембранах клітин, є важливим елементом для відомої нам форми життя. Але як він потрапив на молоду Землю ― це таємниця. Тепер астрономи простежили подорож фосфору від ділянок формування зір до комет, поєднавши дані спостережень від ALMA та результати, отримані за допомогою зонда Європейського космічного агентства «Розетта» (Rosetta). Ці дослідження вперше показують, де утворюються молекули з вмістом фосфору, та як цей елемент, що, можливо, відіграв вирішальну роль у зародженні життя на нашій планеті, потрапляє в комети.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Гаґґінс Вільям (7.II.1824 — 12.V.1910)

 Haggins

 

Англійський астроном Вільям Гаґґінс народився 7 лютого 1824 р. в Лондоні. Освіту здобув у приватних вчителів. Протягом 1842—1854 рр. керував бізнесовими справами своєї родини. Оселившись (1854) у Талсі-Хілл (поблизу Лондона), обладнав (1856) власну обсерваторію, де працював до кінця життя.

 

Галузь наукових інтересів Вільяма Гаґґінса — астроспектроскопія (один з її фундаторів). Досліджував спектри зір з допомогою сконструйованого власноруч спектроскопа. Показав (1863), що зорі мають схожу з Сонцем будову: їхнє випромінювання випускає гаряча речовина і його поглинає газ, який лежить вище в атмосферах зір. Уперше (1864) спостерігав спектри світлих туманностей і довів, що вони є газовими.

 

Виконав перші спектроскопічні спостереження нової зорі (Нова Північної Корони 1866) і виявив навколо неї газову оболонку, що світиться. Спостерігав спектри трьох комет і показав, що вони містять смуги, які належать вуглецю і його сполукам. Одним з перших використав принцип Доплера—Фізо для визначення променевих швидкостей зір по зміщенню ліній поглинання в їхніх спектрах. Виміряв (1868) променеву швидкість Сиріуса.

 

Починаючи з 1875 р. виконав багато фотографічних спектральних спостережень зір, планет, Місяця. Удосконалив методику астрофотографії. Президент Королівського астрономічного товариства (1876—1878) і Лондонського королівського товариства (1900—1905). На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2635 Гаґґінс.

 

Вільям Гаґґінс помер 12 травня 1910 р. у Лондоні.

 

Докладніше про Вільяма Гаґґінса

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1