Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

 

 

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

 

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Read more

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Пошук інформації на порталі

 

Гаґґінс Вільям (7.II.1824 — 12.V.1910)

 Haggins

 

Англійський астроном Вільям Гаґґінс народився 7 лютого 1824 р. в Лондоні. Освіту здобув у приватних вчителів. Протягом 1842—1854 рр. керував бізнесовими справами своєї родини. Оселившись (1854) у Талсі-Хілл (поблизу Лондона), обладнав (1856) власну обсерваторію, де працював до кінця життя.

 

Галузь наукових інтересів Вільяма Гаґґінса — астроспектроскопія (один з її фундаторів). Досліджував спектри зір з допомогою сконструйованого власноруч спектроскопа. Показав (1863), що зорі мають схожу з Сонцем будову: їхнє випромінювання випускає гаряча речовина і його поглинає газ, який лежить вище в атмосферах зір. Уперше (1864) спостерігав спектри світлих туманностей і довів, що вони є газовими.

 

Виконав перші спектроскопічні спостереження нової зорі (Нова Північної Корони 1866) і виявив навколо неї газову оболонку, що світиться. Спостерігав спектри трьох комет і показав, що вони містять смуги, які належать вуглецю і його сполукам. Одним з перших використав принцип Доплера—Фізо для визначення променевих швидкостей зір по зміщенню ліній поглинання в їхніх спектрах. Виміряв (1868) променеву швидкість Сиріуса.

 

Починаючи з 1875 р. виконав багато фотографічних спектральних спостережень зір, планет, Місяця. Удосконалив методику астрофотографії. Президент Королівського астрономічного товариства (1876—1878) і Лондонського королівського товариства (1900—1905). На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2635 Гаґґінс.

 

Вільям Гаґґінс помер 12 травня 1910 р. у Лондоні.

 

Докладніше про Вільяма Гаґґінса

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1