Гаґґінс Вільям

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Гаґґінс Вільям (7.II.1824 — 12.V.1910)

Haggins

Англійський астроном Вільям Гаґґінс народився 7 лютого 1824 р. в Лондоні. Освіту здобув у приватних вчителів. Протягом 1842—1854 рр. керував бізнесовими справами своєї родини. Оселившись (1854) у Талсі-Хілл (поблизу Лондона), обладнав (1856) власну обсерваторію, де працював до кінця життя.

Галузь наукових інтересів Вільяма Гаґґінса — астроспектроскопія (один з її фундаторів). Досліджував спектри зір з допомогою сконструйованого власноруч спектроскопа. Показав (1863), що зорі мають схожу з Сонцем будову: їхнє випромінювання випускає гаряча речовина і його поглинає газ, який лежить вище в атмосферах зір. Уперше (1864) спостерігав спектри світлих туманностей і довів, що вони є газовими.

Виконав перші спектроскопічні спостереження нової зорі (Нова Північної Корони 1866) і виявив навколо неї газову оболонку, що світиться. Спостерігав спектри трьох комет і показав, що вони містять смуги, які належать вуглецю і його сполукам. Одним з перших використав принцип Доплера—Фізо для визначення променевих швидкостей зір по зміщенню ліній поглинання в їхніх спектрах. Виміряв (1868) променеву швидкість Сиріуса.

Починаючи з 1875 р. виконав багато фотографічних спектральних спостережень зір, планет, Місяця. Удосконалив методику астрофотографії. Президент Королівського астрономічного товариства (1876—1878) і Лондонського королівського товариства (1900—1905). На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2635 Гаґґінс.

Вільям Гаґґінс помер 12 травня 1910 р. у Лондоні.

Докладніше про Вільяма Гаґґінса