Гейл Еллері Джордж

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Гейл Еллері Джордж (29.VI.1868 — 21.II.1938)

Heil

Американський астроном Джордж Еллері Гейл народився 29 червня 1868 р. в Чикаго. Вищу освіту здобув (1890) у Массачусетському технологічному інституті. Мав власну невелику астрономічну обсерваторію у Кенвуді (виконував спостереження в ній до 1896 р.). Упродовж 1892—1905 рр. працював у Чиказькому університеті (з 1897 р. — професор) й був (1895—1905) першим очільником Єркської обсерваторії. У 1904—1923 рр. — перший директор обсерваторії Маунт-Вілсон (1923 р. — почесний директор).

Галузь наукових інтересів Джорджа Гейла — Сонце. Винайшов (1889) спектрогеліограф — прилад, що дозволяє фотографувати хромосферу Сонця поза затемнень (з його допомогою уперше (1892) отримав знімки протуберанців, а також відкрив темні водневі флокули). Відкрив (1908) магнітне поле в сонячних плямах і виконав перші дослідження з виявлення загального магнітного поля Сонця.

Дж. Гейл мав неабиякий талант організатора — у 1895 р. він заснував журнал «Astrophysical Journal» і разом з Джеймсом Кілером був його першим редактором; він умовив чиказького трамвайного магната Чарлза Єркса фінансувати будівництво найбільшого в світі 40-дюймового рефрактора; йому вдалося отримати від Інституту Карнегі у Вашингтоні кошти для створення сонячної обсерваторії на горі Вілсон в Каліфорнії.

Наприкінці 20-х років минулого століття Гейл почав активно втілювати ідею створення 5-метрового телескопа (цей рефлектор на горі Паломар поблизу обсерваторії Маунт-Вілсон став до ладу 1948 р. і був названий на честь Гейла).

Джордж Гейл був активним прихильником міжнародної співпраці астрономів — став одним з організаторів перших міжнародних конгресів астрономів, що, зрештою, привело до заснування (1919) Міжнародного астрономічного союзу. Він запропонував (1918) створити Міжнародну дослідницьку раду (з 1931 р. — Міжнародна рада наукових спілок). У 1931—1934 рр. Дж. Гейл був її президентом.

На честь науковця названо астероїд 1024 Гейл.

Джордж Еллері Гейл помер 21 лютого 1938 р. в Пасадені (шт. Каліфорнія).