Гулст ван де Кристофель Гендрік

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Гулст ван де Кристофель Гендрік (19.XI.1918 — 31.VII.2000)

Hulst

Нідерландський астроном Гендрік Кристофель ван де Гулст народився 19 листопада 1918 р. в Утрехті. Здобув вищу освіту в Утрехтському університеті. Протягом 1946—1948 рр. працював у Чиказькому університеті, а також різних обсерваторіях США. З 1948 р. до кінця життя працював в Лейденському університеті (з 1952 р. — професор астрономії).

Галузь наукових інтересів Гендріка Гулста — радіоастрономія, міжзоряне середовище, теорії розсіювання світла. Передбачив (1944), ще студентом, можливість спостереження спектральної лінії атомарного водню (обчислив її довжину — 21,2 см) в радіодіапазоні у випромінюванні міжзоряних хмар. Це припущення було підтверджено зі спостережень у 1951 р. Обробив разом з Яном Оортом перші спостереження радіовипромінювання водню і з’ясував картину розподілу водню в Галактиці.

Вивчав конденсацію частинок забрудненого льоду в міжзоряному просторі і природу поглинання, розсіювання та поляризації світла цими частинками. Виконав важливі роботи з теорії розсіювання світла на малих частинках. Показав у 1946 р. (одночасно з К. Алленом), що F-корона Сонця виникає внаслідок розсіювання фотосферного випромінювання на частинках міжпланетної пилу.

Брав участь у плануванні європейських космічних досліджень. Був головою Нідерландської комісії з геофізичних і космічних досліджень. Один із засновників Комітету з космічних досліджень (КОСПАР) Міжнародної ради наукових союзів (у 1958—1962 — його президент). У 1968—1970 роках — голова Ради Європейської організації з космічних досліджень. На честь науковця названо астероїд 2413 ван де Гулст.

Гендрік Кристофель ван де Гулст помер 31 липня 2000 р. у Лейдені.