Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нові дані від «Габбла» дали змогу пояснити відсутність темної матерії

26 листопада 2020

 

Нові дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, надають додаткові докази руйнування галактики NGC 1052-DF4 внаслідок припливів. Цей результат пояснює попередній висновок, що цій галактиці бракує більшої частини темної матерії. Вивчивши розподіл світла та кулястих зоряних скупчень галактики, астрономи дійшли висновку, що сила тяжіння сусідньої галактики NGC 1035 позбавила NGC 1052-DF4 темної матерії і зараз розриває цю галактику на частини.

Докладніше:

Свого часу один з районів Марса зазнав мегаповені

25 листопада 2020

 

Завдяки численним автоматичним місіям, які досліджували атмосферу, поверхню та геологію Марса, вчені дійшли висновку, що Марс колись був набагато теплішим і вологим місцем. Крім того, що планета мала щільнішу атмосферу, вона була досить теплою, щоб на поверхні могла існувати рідка вода в річках, озерах і навіть океані, що покривав більшу частину північної півкулі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Оорт Гендрик Ян (28.IV.1900 — 5.XI.1992)

 

Oort 

Нідерландський астроном Ян Гендрик Оорт народився 28 квітня 1900 р. у м. Франекер. Освіту здобув у Гронінґенському університеті (навчався разом з Якобусом Каптейном) і протягом 1921—1922 рр. працював в almamater. У 1922—1924 рр. — співробітник Єльської обсерваторії. Протягом 1924—1970 рр. працював у Лейденській обсерваторії (з 1945 р. — її директор). У 1926—1970 рр. також викладав у Лейденському університеті (з 1945 р. — професор).

 

Галузь наукових інтересів Яна Оорта — наша галактика (її будова і динаміка), космогонія. Обґрунтував і підтвердив (1927) гіпотезу Бертіла Ліндблада про обертання Галактики навколо її центру. З’ясував, що Галактика обертається не як тверде тіло (її внутрішні частини обертаються швидше). Ці дослідження стали початком вивчення динаміки нашої галактики. Досліджував вплив дифузної речовини на кінематику й динаміку Галактики. Показав (1938), що газ і пил в Галактиці зосереджені в її диску переважно в шарі завтовшки 400 парсеків, і встановив, що кількість зір зростає в напрямку до галактичного центра й що Сонце міститься в ділянці зі зниженою зоряною щільністю. Досліджував великомасштабну структуру Галактики методами радіоастрономії.

 

Висловив гіпотезу про існуванні на периферії Сонячної системи сферичної кометної хмари (її називають Хмарою Оорта) — джерела ядер комет, що проникають у внутрішню частину Сонячної системи. Запропонував (разом з Лайменом Спітцером) механізм утворення протозір у міжзоряних хмарах. Розробив теорію (разом з Гендріком Гулстом) утворення міжзоряних пилових частинок через акрецію міжзоряного газу. З’ясував, що випромінювання Крабоподібної туманності поляризоване і має синхротронну природу.

 

У 1958—1961 рр.— президент Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо (окрім Хмари Оорта), астероїд 1691 Оорт, стала галактичної структури Оорта.

 

Ян Гендрик Оорт помер 5 листопада 1992 р. у Лейдені.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1