Каптейн Корнеліус Якобус

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Каптейн Корнеліус Якобус (19.I.1851 — 18.VI.1922)

Kaptein

Нідерландський астроном Якобус Корнеліус Каптейн народився 19 січня 1851 р. в Барневільді. Закінчивши (1875) Утрехтський університет, став до роботи астрономом-спостерігачем у Лейденську обсерваторію. У 1877 р. став першим професором астрономії та теоретичної механіки Ґронінґенского університету. Запропонував свою допомогою шотландському астроному Девіду Ґіллу, директору Кейптаунської обсерваторії на мисі Доброї Надії (Південна Африка), який виконував систематичне фотографування всього південного неба.

Ґілл став надсилати фотоплатівки до Ґронінґену, де Каптейн вимірював на них положення і яскравість зір. Відкрив (1897) зорю (її згодом назвали зіркою Каптейна), що мала найбільший власний рух з усіх відомих тоді зір. Опублікував (1896—1900) оглядовий каталог («Капський фотографічний огляд») 454 875 зір Південної півкулі. Уперше (1902) кількісно оцінив зміни просторової щільності зір з відстанню залежно від їхньої світності, отримавши таким чином функцію світності зір.

Розробив (1906) план фотографування зір у 206 обраних майданчиках, рівномірно розподілених по всьому небу («план обраних майданчиків Каптейна»). У цьому великому міжнародному проекті взяло участь понад 40 обсерваторій, а виконані за цим планом дослідження відіграли суттєву роль у вивченні будови і динаміки нашої галактики. У 1921 р. пішов у відставку з університету й на запрошення свого колишнього студента, директора Лейденської обсерваторії Віллема де Сіттера, повернувся в Лейден.

На честь науковця названо (окрім зірки Каптейна) кратер на Місяці, астероїд 818 Каптейнія.

Якобус Корнеліус Каптейн помер 18 червня 1922 р. в Амстердамі.

Докладніше про Якобуса Каптейна