Каптейн Корнеліус Якобус

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Каптейн Корнеліус Якобус (19.I.1851 — 18.VI.1922)

Kaptein

Нідерландський астроном Якобус Корнеліус Каптейн народився 19 січня 1851 р. в Барневільді. Закінчивши (1875) Утрехтський університет, став до роботи астрономом-спостерігачем у Лейденську обсерваторію. У 1877 р. став першим професором астрономії та теоретичної механіки Ґронінґенского університету. Запропонував свою допомогою шотландському астроному Девіду Ґіллу, директору Кейптаунської обсерваторії на мисі Доброї Надії (Південна Африка), який виконував систематичне фотографування всього південного неба.

Ґілл став надсилати фотоплатівки до Ґронінґену, де Каптейн вимірював на них положення і яскравість зір. Відкрив (1897) зорю (її згодом назвали зіркою Каптейна), що мала найбільший власний рух з усіх відомих тоді зір. Опублікував (1896—1900) оглядовий каталог («Капський фотографічний огляд») 454 875 зір Південної півкулі. Уперше (1902) кількісно оцінив зміни просторової щільності зір з відстанню залежно від їхньої світності, отримавши таким чином функцію світності зір.

Розробив (1906) план фотографування зір у 206 обраних майданчиках, рівномірно розподілених по всьому небу («план обраних майданчиків Каптейна»). У цьому великому міжнародному проекті взяло участь понад 40 обсерваторій, а виконані за цим планом дослідження відіграли суттєву роль у вивченні будови і динаміки нашої галактики. У 1921 р. пішов у відставку з університету й на запрошення свого колишнього студента, директора Лейденської обсерваторії Віллема де Сіттера, повернувся в Лейден.

На честь науковця названо (окрім зірки Каптейна) кратер на Місяці, астероїд 818 Каптейнія.

Якобус Корнеліус Каптейн помер 18 червня 1922 р. в Амстердамі.

Докладніше про Якобуса Каптейна