Каптейн Корнеліус Якобус

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Каптейн Корнеліус Якобус (19.I.1851 — 18.VI.1922)

Kaptein

Нідерландський астроном Якобус Корнеліус Каптейн народився 19 січня 1851 р. в Барневільді. Закінчивши (1875) Утрехтський університет, став до роботи астрономом-спостерігачем у Лейденську обсерваторію. У 1877 р. став першим професором астрономії та теоретичної механіки Ґронінґенского університету. Запропонував свою допомогою шотландському астроному Девіду Ґіллу, директору Кейптаунської обсерваторії на мисі Доброї Надії (Південна Африка), який виконував систематичне фотографування всього південного неба.

Ґілл став надсилати фотоплатівки до Ґронінґену, де Каптейн вимірював на них положення і яскравість зір. Відкрив (1897) зорю (її згодом назвали зіркою Каптейна), що мала найбільший власний рух з усіх відомих тоді зір. Опублікував (1896—1900) оглядовий каталог («Капський фотографічний огляд») 454 875 зір Південної півкулі. Уперше (1902) кількісно оцінив зміни просторової щільності зір з відстанню залежно від їхньої світності, отримавши таким чином функцію світності зір.

Розробив (1906) план фотографування зір у 206 обраних майданчиках, рівномірно розподілених по всьому небу («план обраних майданчиків Каптейна»). У цьому великому міжнародному проекті взяло участь понад 40 обсерваторій, а виконані за цим планом дослідження відіграли суттєву роль у вивченні будови і динаміки нашої галактики. У 1921 р. пішов у відставку з університету й на запрошення свого колишнього студента, директора Лейденської обсерваторії Віллема де Сіттера, повернувся в Лейден.

На честь науковця названо (окрім зірки Каптейна) кратер на Місяці, астероїд 818 Каптейнія.

Якобус Корнеліус Каптейн помер 18 червня 1922 р. в Амстердамі.

Докладніше про Якобуса Каптейна