Івановська Вільгельміна

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Івановська Вільгельміна (2.IX.1905 — 16.V.1999)

Ivanovska

Польський астроном Вільгельміна Івановська народилася 2 вересня 1905 р. у м. Вільно (нині Вільнюс) в Литві. Вищу освіту здобула у Вільнюському університеті. Протягом 1927—1944 рр. працювала в університетській астрономічній обсерваторії. У 1944 р. з групою колег переїхала в Лодзь, де стала одним з організаторів університету Миколи Коперника в Торуні (з 1946 р. — професор цього університету), а також Півніцкої астрономічної обсерваторії поблизу Торуні (її директор у 1952—1976 рр.).

Галузь наукових інтересів Вільгельміни Івановської — зорі. Виконала (1934—1946) одну з перших експериментальних перевірок теорії пульсації цефеїд. Відкрила (1950) розбіжності хімічного складу зір, що належать до різного зоряного населення. Незалежно від Вальтера Бааде навела докази (1952), що вказували на потребу зміни шкали галактичних відстаней, яку використовували в той час. Запропонувала (1965) метод визначення статистичних показників типів зоряних населень і разом з співробітниками застосувала (1965—1979) його длявивчення понад 4000 зір.

У 1973—1979 рр. — віце-президент Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо астероїд 198820 Івановська.

Вільгельміна Івановська померла 16 травня 1999 р. у м Торунь (Польща).