Кассіні Доменіко Джованні

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Кассіні Доменіко Джованні (8.VI.1625 — 14.IX.1712)

Kassini Dzho

Італійський і французький астроном та інженер Джованні Доменіко Кассіні народився 8 червня 1625 р. у Перінальдо (Італія). Здобув освіту в єзуїтському колегіумі у Генуї. Протягом 1644—1650 рр. працював у приватній обсерваторії поблизу Болоньї, де продовжив вивчати астрономію під керівництвом Джованні Річчолі й Франческо Грімальді. У 1650—1669 рр. — професор астрономії в Болонському університеті. 1669 р. переселився до Франції, де 1671 р. очолив щойно відкриту за указом Людовика XIV Паризьку обсерваторію (перебував на посаді директора до кінця життя).

Внесок в астрономію Джованні Кассіні: відкрив чотири супутники Сатурна і розділення кільця Сатурна на дві частини — зовнішню і внутрішню (поділ, або щілина, Кассіні); відкрив обертання навколо осі Юпітера та Марса; разом з французьким астрономом Ріше вперше надійно визначив відстань від Сонця до Землі; один із перших звернув увагу на зодіакальне світло як на особливе явище; на основі власних спостережень склав перші таблиці руху супутників Юпітера і таблиці рефракції земної атмосфери. Також уперше виконав вимірювання довготи за методом Ґалілео Ґалілея (спостерігаючи за затемненнями супутників Юпітера).

Цей метод було використано для першого точного вимірювання території Франції. Розміри країни на практиці виявилися значно меншими, ніж очікувалося, на що Людовик XIV в 1693 р. зауважив: «Ніяка військова поразка не порівняється з тими втратами, які заподіяла мені старанність моїх географів».

На честь науковця названо (окрім щілини Кассіні) кратер на Місяці, кратер на Марсі, темна ділянка на Япеті (супутник Сатурна), астероїд 24101 Кассіні, автоматична міжпланетна станція «Кассіні» (вивчає Сатурн з 2004 р., перебуваючи на його орбіті).

Джованні Доменіко Кассіні помер 14 вересня 1712 р. у Парижі.