Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

NASA віддає належне космічному телескопу «Спітцер»

23 січня 2020

 

NASA вшановує спадщину однієї з своїх Великих обсерваторій, космічного телескопа «Спітцер», який понад 16 років досліджував Всесвіт в інфрачервоному світлі. Місія «Спітцера» завершиться 30 січня поточного року.

 

Створений у 2003 році, «Спітцер» дав змогу розкрити раніше приховані особливості відомих космічних об’єктів й уможливив спостереження та відкриття, що охоплюють діапазон відстаней від Сонячної системи да майже краю Всесвіту.

Докладніше:

Астрономи виявили міжзоряний шлях одного із «будівельних блоків» життя

15 січня 2020

 

Фосфор, присутній в нашій ДНК і мембранах клітин, є важливим елементом для відомої нам форми життя. Але як він потрапив на молоду Землю ― це таємниця. Тепер астрономи простежили подорож фосфору від ділянок формування зір до комет, поєднавши дані спостережень від ALMA та результати, отримані за допомогою зонда Європейського космічного агентства «Розетта» (Rosetta). Ці дослідження вперше показують, де утворюються молекули з вмістом фосфору, та як цей елемент, що, можливо, відіграв вирішальну роль у зародженні життя на нашій планеті, потрапляє в комети.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Ґалілей Ґалілео (15.II.1564 — 8.I.1642)

 

Galilei 

Італійський фізик, механік і астроном, один з фундаторів природознавства Ґалілео Ґалілей народився 15 лютого 1564 р. в Пізі. Вже у 25-річному віці став професором математики Пізанського університету. Першим у 1609 р. використав підзорну трубу для астрономічних спостережень. Опублікував їхні результати в «Зоряному віснику» 1.03.1610 р. Ця робота, що підривала основи птолемеєвої системи світу, стала сенсацією. Реакція церковних кіл була жорстокою: в 1615 р. Ґ. Ґалілей постав перед інквізицією, а через рік від нього зажадали відмовитися від геліоцентричної моделі Коперника.

 

Це змусило Ґаліля зайнятися іншими дослідженнями, але зрештою він повернувся до своїх старих ідей. 22.02.1632 р. науковець офіційно оприлюднив працю «Діалог про дві системи світу — птолемеєву і коперникову», у якій подавав обидві моделі, але сам був явно на боці Коперника.

 

У 1633 р. в Римі інквізиція почала проти Ґалілея судовий процес: його піддали важким допитам і змусили привселюдно, у церкві, навколішки зректися від своїх наукових поглядів. «Діалог» був заборонений, а Ґалілей оголошений «в’язнем інквізиції» із забороною вести розмови про вчення Коперника і друкувати будь-що.

 

Перебуваючи на засланні поблизу Флоренції, напівсліпий, він продиктував своїм учням «Бесіди і математичні докази, що стосуються двох нових галузей науки і мають відношення до механіки і місцевого руху», свою головну роботу про закони механіки.

 

Наукової роботи Ґалілей не припиняв до останніх днів життя. На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, ділянка на Ганімеді, астероїд 697 Галілея, автоматична міжпланетна станція NASA «Галілео» (упродовж 1989—2003 рр. досліджувала Юпітер), європейська система супутникової навігації «Galileo».

 

Ґалілео Ґалілей помер 8 січня 1642 р. в Арчетрі (неподалік від Флоренції). У 1737 р. прах Ґ. Ґалілея був перенесений у Флоренцію і поховий у церкві Санта-Кроче, поруч з Мікеланджело.

 

Докладніше про період життя Ґ. Ґалілея, що пов’язаний з винайденням телескопа і астрономічними відкриттями

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1