Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Кіппер Аксель Янович (5.XI.1907 — 25.IX.1984)

 Kipper

 

Естонський астрофізик Аксель Янович Кіппер народився 5 листопада 1907 р. у м. Вільянді. Вищу освіту здобув (1930) у Тартуському університеті. Протягом 1929—1944 рр. працював у Тартуськой обсерваторії. З 1941 р. — професор Тартуського університету (завідувач кафедри фізики в 1944—1946 роках). Упродовж 1946—1950 рр. — віце-президент Академії наук Естонської РСР. Ініціатор створення і перший директор (1950—1974) Інституту фізики та астрономії АН Естонської РСР (з 1973 р. — Інститут астрофізики і фізики атмосфери). У 1974—1984 рр. — старший науковий співробітник-консультант Інституту астрофізики і фізики атмосфери.

 

Галузь наукових інтересів Акселья Кіппера — зорі, туманності. Пояснив (1950) неперервний спектр газових туманностей, уточнив відстані й світності цефеїд, розвинув теорію коливань у зовнішніх шарах пульсуючих зір.

 

Аксель Янович Кіппер помер 25 вересня 1984 р. в Тарту.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1