Койпер Пітер Джерард

Останні новини

Отримано перший знімок великим планом зорі за межами нашої галактики

21 листопада 2024

«Вперше нам вдалося зробити збільшене зображення зорі, яка перебуває на кінцевому етапі еволюції та міститься в іншій галактиці, тобто за межами Молочного Шляху», — сказав Кейічі Онака (Keiichi Ohnaka), астрофізик з Університету Андреса Белло в Чилі. Знімок зорі WOHG64, що розташована на відстані приголомшливих 160 000 світлових років від нас, отримано завдяки разючій різкості, яку має Дуже великий телескоп-інтерферометр (Very Large Telescope Interferometer, VLTI) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO). Ці спостереження показують: зоря викидає газ і пил на останніх стадіях перед тим, як вона стане надновою.

Докладніше:

Досі бракує доказів утворення великих планет біля легендарної зорі

02 листопада 2024

У фільмі «Контакт» («Contact») 1997 року, адаптованому за романом Карла Саґана 1985 року, головна героїня, вчена Еллі Ерровей (у виконанні актриси Джоді Фостер), вирушає в червоточину, побудовану космічними прибульцями, до зорі Веги. Вона з’являється в сніговій бурі з уламків, що оточують зірку, але явних планет не видно.

Схоже, творці фільму все зробили правильно.

Докладніше:

Койпер Пітер Джерард (7.XII.1905 — 23.XII.1973)

Koiper

Нідерландський і американський астроном Джерард Пітер Койпер народився 7 грудня 1905 р. в Гаренкарспелі (Нідерланди). Закінчивши (1927) Лейденський університет, працював у ньому до 1933 р. під керівництвом Ейнара Герцшпрунга. З 1933 р. мешкав у США. Працював у Лікській обсерваторії (1933—1935), Гарвардському (1935—1936) й Чиказькому (1936—1960, з 1943 р. — професор) університетах. Директор Єркської (1947—1949) і Мак-Доналдської (1957—1960) обсерваторій. Організував (1960) у Аризонському університеті місячно-планетну лабораторію і був її керівником до 1973 р.

Галузь наукових інтересів Джерарда Койпера — зорі, планети, супутники планет. Досліджував подвійні зорі (візуальні, спектральні й затемнювані), відкрив багато таких об’єктів. Опублікував (1937) першу діаграму спектр-світність для галактичних зоряних скупчень. Першим виявив вуглекислий газ в атмосфері Марса. Відкрив атмосферу на Титані, крижані частки в кільцях Сатурна. Визначив вміст водяної пари і вуглекислого газу в атмосфері Венери. Відкрив п’ятий супутник (1948) Урану (Міранда), другій супутник (1949) Нептуна (Нереїда). Висловив припущення про базальтовий склад поверхні місячних морів і про наявність вулканічних порід на Марсі.

Організував найповніший фотографічний огляд астероїдів (1949—1956). Передбачив наявність поясу з комет навколо Сонячної системи (цей пояс було названо в його честь).

У зв’язку з початком дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів виконав багато візуальних і фотографічних спостережень його поверхні на 82-дюймовому телескопі. Керував програмою фотографування Місяця з космічних апаратів серії «Рейнджер», брав участь в дослідженнях за програмами «Сервейор», «Орбітер», «Аполлон». Керував створенням чотирьох атласів Місяця, складених в результаті виконання цих програм. Дав опис структури різних об’єктів на поверхні Місяця.

У місячно-планетної лабораторії Аризонського університету виконав також низку спектральних досліджень зір, зокрема виявив водяні пари в атмосферах холодних зір, склав атлас інфрачервоного сонячного спектра.

На честь науковця названо (окрім пояса Койпера) кратер на Місяці, кратер на Марсі, кратер на Меркурії, астероїд 1776 Койпер.

Джерард Пітер Койпер помер 23 грудня 1973 р. у Мехіко (Мексика).

Докладніше про Джерарда Койпера