Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Космічний зонд OSIRIS-Rex прибув до астероїда Бенну

04 грудня 2018

Автоматична міжпланетна станція NASA OSIRIS-REx, перший посланець цього космічного агентства, який має доставити зразки ґрунту з астероїда на Землю, досягла 3 грудня 2018 р. своєї мети ― астероїда Бенну. Космічний зонд OSIRIS-REx (Origins, Spectral Interpretation, Resource Identification, Security-Regolith Explorer), який стартував із Землі у вересні 2016 р. і протягом 27 місяців подорожував Сонячною системою на шляху до Бенну, що обертається навколо Сонця між Землею та Марсом, тепер перебуває на відстані приблизно 20 кілометрів від астероїда.

Докладніше:

Тривала історія світла показує: Всесвіт пройшов пік зореутворення 10 мільярдів років тому

30 листопада 2018

Більша частина історії Всесвіту є історією світла зір, які мерехтять і світяться скрізь в космосі. Тепер астрономи використали це світло, яке пронизує весь спостережуваний простір і з часом накопичується, щоб створити шкалу часу для зір і галактик. Вона бере початок 10 мільярдів років тому.

 

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Койпер Пітер Джерард (7.XII.1905 — 23.XII.1973)

 

Koiper

 

Нідерландський і американський астроном Джерард Пітер Койпер народився 7 грудня 1905 р. в Гаренкарспелі (Нідерланди). Закінчивши (1927) Лейденський університет, працював у ньому до 1933 р. під керівництвом Ейнара Герцшпрунга. З 1933 р. мешкав у США. Працював у Лікській обсерваторії (1933—1935), Гарвардському (1935—1936) й Чиказькому (1936—1960, з 1943 р. — професор) університетах. Директор Єркської (1947—1949) і Мак-Доналдської (1957—1960) обсерваторій. Організував (1960) у Аризонському університеті місячно-планетну лабораторію і був її керівником до 1973 р.

 

Галузь наукових інтересів Джерарда Койпера — зорі, планети, супутники планет. Досліджував подвійні зорі (візуальні, спектральні й затемнювані), відкрив багато таких об’єктів. Опублікував (1937) першу діаграму спектр-світність для галактичних зоряних скупчень. Першим виявив вуглекислий газ в атмосфері Марса. Відкрив атмосферу на Титані, крижані частки в кільцях Сатурна. Визначив вміст водяної пари і вуглекислого газу в атмосфері Венери. Відкрив п’ятий супутник (1948) Урану (Міранда), другій супутник (1949) Нептуна (Нереїда). Висловив припущення про базальтовий склад поверхні місячних морів і про наявність вулканічних порід на Марсі.

 

Організував найповніший фотографічний огляд астероїдів (1949—1956). Передбачив наявність поясу з комет навколо Сонячної системи (цей пояс було названо в його честь).

 

У зв’язку з початком дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів виконав багато візуальних і фотографічних спостережень його поверхні на 82-дюймовому телескопі. Керував програмою фотографування Місяця з космічних апаратів серії «Рейнджер», брав участь в дослідженнях за програмами «Сервейор», «Орбітер», «Аполлон». Керував створенням чотирьох атласів Місяця, складених в результаті виконання цих програм. Дав опис структури різних об’єктів на поверхні Місяця.

 

У місячно-планетної лабораторії Аризонського університету виконав також низку спектральних досліджень зір, зокрема виявив водяні пари в атмосферах холодних зір, склав атлас інфрачервоного сонячного спектра.

 

На честь науковця названо (окрім пояса Койпера) кратер на Місяці, кратер на Марсі, кратер на Меркурії, астероїд 1776 Койпер.

 

Джерард Пітер Койпер помер 23 грудня 1973 р. у Мехіко (Мексика).

 

Докладніше про Джерарда Койпера

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1