Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Пузир поперечником 1000 світлових років — першопричина появи всіх найближчих молодих зір

14 січня 2022

Наднові, які видули Місцевий пузир (Local Bubble), порожнину навколо Сонця, також спричинили утворення зір на краях пузиря. Ось так смерть одних породжує життя інших у міжзоряному просторі.

 

 

Починаючи приблизно 14 мільйонів років тому, понад десяток зір поблизу Сонця закінчили своє життя як разючі наднові. Ці тривалі вибухи спричинили ударну хвилю. Вона «підняла», тобто скупчила пил і газ, що уможливило появу ділянок зореутворення на краях оболонки шириною 1000 світлових років, яка постійно розширюється. Сонце, яке перебувало на відстані приблизно 1000 світлових років від наднових, коли все це почалося, увійшло в оболонку 5 мільйонів років тому і зараз міститься поблизу її центра.

Докладніше:

Дванадцять на вечерю: харчові уподобання Молочного Шляху висвітлюють темну матерію

12 січня 2022

Подрібнені рештки зоряних систем дають змогу зрозуміти процес зростання нашої галактики.

 

 

Астрономи на крок ближче до розкриття властивостей темної матерії, що огортає нашу галактику Молочний Шлях, завдяки новій мапі 12 потоків зір, які обертаються навколо її гало. Міжнародна група науковців у статті, вміщеній в журналі Американського астрономічного товариства Astrophysical Journal, описала найбільшу колекцію потоків зір, які коли-небудь досліджували одночасно.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Койпер Пітер Джерард (7.XII.1905 — 23.XII.1973)

 

Koiper

 

Нідерландський і американський астроном Джерард Пітер Койпер народився 7 грудня 1905 р. в Гаренкарспелі (Нідерланди). Закінчивши (1927) Лейденський університет, працював у ньому до 1933 р. під керівництвом Ейнара Герцшпрунга. З 1933 р. мешкав у США. Працював у Лікській обсерваторії (1933—1935), Гарвардському (1935—1936) й Чиказькому (1936—1960, з 1943 р. — професор) університетах. Директор Єркської (1947—1949) і Мак-Доналдської (1957—1960) обсерваторій. Організував (1960) у Аризонському університеті місячно-планетну лабораторію і був її керівником до 1973 р.

 

Галузь наукових інтересів Джерарда Койпера — зорі, планети, супутники планет. Досліджував подвійні зорі (візуальні, спектральні й затемнювані), відкрив багато таких об’єктів. Опублікував (1937) першу діаграму спектр-світність для галактичних зоряних скупчень. Першим виявив вуглекислий газ в атмосфері Марса. Відкрив атмосферу на Титані, крижані частки в кільцях Сатурна. Визначив вміст водяної пари і вуглекислого газу в атмосфері Венери. Відкрив п’ятий супутник (1948) Урану (Міранда), другій супутник (1949) Нептуна (Нереїда). Висловив припущення про базальтовий склад поверхні місячних морів і про наявність вулканічних порід на Марсі.

 

Організував найповніший фотографічний огляд астероїдів (1949—1956). Передбачив наявність поясу з комет навколо Сонячної системи (цей пояс було названо в його честь).

 

У зв’язку з початком дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів виконав багато візуальних і фотографічних спостережень його поверхні на 82-дюймовому телескопі. Керував програмою фотографування Місяця з космічних апаратів серії «Рейнджер», брав участь в дослідженнях за програмами «Сервейор», «Орбітер», «Аполлон». Керував створенням чотирьох атласів Місяця, складених в результаті виконання цих програм. Дав опис структури різних об’єктів на поверхні Місяця.

 

У місячно-планетної лабораторії Аризонського університету виконав також низку спектральних досліджень зір, зокрема виявив водяні пари в атмосферах холодних зір, склав атлас інфрачервоного сонячного спектра.

 

На честь науковця названо (окрім пояса Койпера) кратер на Місяці, кратер на Марсі, кратер на Меркурії, астероїд 1776 Койпер.

 

Джерард Пітер Койпер помер 23 грудня 1973 р. у Мехіко (Мексика).

 

Докладніше про Джерарда Койпера

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1