Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Виявлено потоки холодного газу, що живлять ранні масивні галактики

26 лютого 2021

 

Щоб галактики могли формуватися шляхом гравітаційної взаємодії, їм потрібно постійно «споживати» холодний газ.Що більша галактика, то більше холодного газу їй потрібно для зростання. Масивні галактики, виявлені в ранньому Всесвіті, потребували великої кількості холодного газу ― його загальний обсяг в 100 мільярдів разів перевищував масу Сонця.

 

Але звідки ці ранні, надвеликі галактики взяли стільки холодного газу, якщо вони перебували в оточенні більш гарячого газу?

Докладніше:

Молодий пульсар, можливо, міститься в центрі відомої наднової

24 лютого 2021

 

24 лютого 1987 р. астрономи зафіксували яскравий спалах наднової зорі, що стала видимою неозброєним оком за останні приблизно 400 років. Наднова 1987A (або коротко SN 1987A) спричинила велику зацікавленість серед астрономів. Нині це один із найдокладніше вивчених небесних об’єктів. Вона міститься у Великій Магеллановій Хмарі, невеликій галактиці-супутнику нашого Молочного Шляху, на відстані лише близько 170 000 світлових років від Землі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Койпер Пітер Джерард (7.XII.1905 — 23.XII.1973)

 

Koiper

 

Нідерландський і американський астроном Джерард Пітер Койпер народився 7 грудня 1905 р. в Гаренкарспелі (Нідерланди). Закінчивши (1927) Лейденський університет, працював у ньому до 1933 р. під керівництвом Ейнара Герцшпрунга. З 1933 р. мешкав у США. Працював у Лікській обсерваторії (1933—1935), Гарвардському (1935—1936) й Чиказькому (1936—1960, з 1943 р. — професор) університетах. Директор Єркської (1947—1949) і Мак-Доналдської (1957—1960) обсерваторій. Організував (1960) у Аризонському університеті місячно-планетну лабораторію і був її керівником до 1973 р.

 

Галузь наукових інтересів Джерарда Койпера — зорі, планети, супутники планет. Досліджував подвійні зорі (візуальні, спектральні й затемнювані), відкрив багато таких об’єктів. Опублікував (1937) першу діаграму спектр-світність для галактичних зоряних скупчень. Першим виявив вуглекислий газ в атмосфері Марса. Відкрив атмосферу на Титані, крижані частки в кільцях Сатурна. Визначив вміст водяної пари і вуглекислого газу в атмосфері Венери. Відкрив п’ятий супутник (1948) Урану (Міранда), другій супутник (1949) Нептуна (Нереїда). Висловив припущення про базальтовий склад поверхні місячних морів і про наявність вулканічних порід на Марсі.

 

Організував найповніший фотографічний огляд астероїдів (1949—1956). Передбачив наявність поясу з комет навколо Сонячної системи (цей пояс було названо в його честь).

 

У зв’язку з початком дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів виконав багато візуальних і фотографічних спостережень його поверхні на 82-дюймовому телескопі. Керував програмою фотографування Місяця з космічних апаратів серії «Рейнджер», брав участь в дослідженнях за програмами «Сервейор», «Орбітер», «Аполлон». Керував створенням чотирьох атласів Місяця, складених в результаті виконання цих програм. Дав опис структури різних об’єктів на поверхні Місяця.

 

У місячно-планетної лабораторії Аризонського університету виконав також низку спектральних досліджень зір, зокрема виявив водяні пари в атмосферах холодних зір, склав атлас інфрачервоного сонячного спектра.

 

На честь науковця названо (окрім пояса Койпера) кратер на Місяці, кратер на Марсі, кратер на Меркурії, астероїд 1776 Койпер.

 

Джерард Пітер Койпер помер 23 грудня 1973 р. у Мехіко (Мексика).

 

Докладніше про Джерарда Койпера

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1