Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Кулясті скупчення з часом еволюціонують цікавими способами

30 листопада 2024

 

Кулясті зоряні скупчення — це одні з найдавніших об’єктів у Всесвіті. Ранній Всесвіт був наповнений карликовими галактиками, і цілком можливо, що кулясті скупчення є залишками цих стародавніх реліктів. Аналіз зір у скупченнях показує, що їхній вік становить 12—13 мільярдів років. У нещодавно опублікованій статті показано: кулясті скупчення є домівкою для двох різних типів зір — первісних з нормальним хімічним складом і тих, що мають незвичайно велику кількість важких елементів.

Докладніше:

Штучний інтелект і астрономія: нейронні мережі моделюють спостереження Сонця

26 листопада 2024

 

Дослідження астрономів і комп’ютерників з Інституту астрономії (Institute for Astronomy, IfA) Гавайського університету можуть кардинально змінити наше розуміння Сонця. Дослідження, яке є частиною проєкту «SPIn4D», поєднує передову сонячну астрономію з передовою інформатикою для аналізу даних найбільшого в світі наземного сонячного телескопа на вершині Галеакала (острів Мауї).

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Герцшпрунг Ейнар (8.Х.1873 — 21.Х.1967)

 

Hertzshprung 

Данський астроном Ейнар Герцшпрунг народився 8 жовтня 1873 р. у Фредеріксберзі. У 1898 р. закінчив Копенгагський політехнічний інститутт за фахом інженер-хімік. До 1901 р. працював хіміком у Петербурзі. Після чого повернувся в Данію і захопився астрономією (виконував фотографічні спостереження різноманітних об’єктів на телескопах обсерваторії університету та обсерваторії Уранія в Копенгагені). На запрошення Карла Шварцшільда став (1909) професором Ґеттінґенського університету, а також почав працювати у Потсдамській астрофізичній обсерваторії. У 1919 р. перейшов до Лейденської обсерваторії у Голландії. Упродовж 1935—1944 рр. був директором цієї обсерваторії. З 1944 р. оселився в Данії у невеликому місті Толлосе, недалеко від університетської обсерваторії, де продовжував астрономічні дослідження майже до смерті.

 

Основні наукові праці належать до астрофізики і зоряної астрономії. Протягом 1905—1907 рр. відкрив існування зір-гігантів й зір-карликів і показав, що зорі з однаковою температурою можуть мати істотно різні світності. Першим побудував діаграму залежності видимої зоряної величини від показника кольору для зір у скупченнях Плеяди і Гіади (після того як Г.Н. Ресселл побудував аналогічну діаграму для всіх зір з відомими на той час відстанями її назвали діаграмою Герцшпрунга—Рессела). Ця діаграма стала наріжним каменем досліджень еволюції зір.

 

Герцшпрунг виконав величезну кількість вимірів подвійних і змінних зір за їхніми фотографіями. Встановив залежність між періодом цефеїд і формою їхніх кривих блиску. У 1911 р. з’ясував, що Полярна зоря є цефеїдою.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1693 Герцшпрунг.

 

Ейнар Герцшпрунг помер 21 жовтня 1967 р. у м. Толлосе (Данія).

 

Докладніше про Ейнара Герцшпрунга

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1