Герцшпрунг Ейнар

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Герцшпрунг Ейнар (8.Х.1873 — 21.Х.1967)

Hertzshprung

Данський астроном Ейнар Герцшпрунг народився 8 жовтня 1873 р. у Фредеріксберзі. У 1898 р. закінчив Копенгагський політехнічний інститутт за фахом інженер-хімік. До 1901 р. працював хіміком у Петербурзі. Після чого повернувся в Данію і захопився астрономією (виконував фотографічні спостереження різноманітних об’єктів на телескопах обсерваторії університету та обсерваторії Уранія в Копенгагені). На запрошення Карла Шварцшільда став (1909) професором Ґеттінґенського університету, а також почав працювати у Потсдамській астрофізичній обсерваторії. У 1919 р. перейшов до Лейденської обсерваторії у Голландії. Упродовж 1935—1944 рр. був директором цієї обсерваторії. З 1944 р. оселився в Данії у невеликому місті Толлосе, недалеко від університетської обсерваторії, де продовжував астрономічні дослідження майже до смерті.

Основні наукові праці належать до астрофізики і зоряної астрономії. Протягом 1905—1907 рр. відкрив існування зір-гігантів й зір-карликів і показав, що зорі з однаковою температурою можуть мати істотно різні світності. Першим побудував діаграму залежності видимої зоряної величини від показника кольору для зір у скупченнях Плеяди і Гіади (після того як Г.Н. Ресселл побудував аналогічну діаграму для всіх зір з відомими на той час відстанями її назвали діаграмою Герцшпрунга—Рессела). Ця діаграма стала наріжним каменем досліджень еволюції зір.

Герцшпрунг виконав величезну кількість вимірів подвійних і змінних зір за їхніми фотографіями. Встановив залежність між періодом цефеїд і формою їхніх кривих блиску. У 1911 р. з’ясував, що Полярна зоря є цефеїдою.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1693 Герцшпрунг.

Ейнар Герцшпрунг помер 21 жовтня 1967 р. у м. Толлосе (Данія).

Докладніше про Ейнара Герцшпрунга