Герцшпрунг Ейнар

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Герцшпрунг Ейнар (8.Х.1873 — 21.Х.1967)

Hertzshprung

Данський астроном Ейнар Герцшпрунг народився 8 жовтня 1873 р. у Фредеріксберзі. У 1898 р. закінчив Копенгагський політехнічний інститутт за фахом інженер-хімік. До 1901 р. працював хіміком у Петербурзі. Після чого повернувся в Данію і захопився астрономією (виконував фотографічні спостереження різноманітних об’єктів на телескопах обсерваторії університету та обсерваторії Уранія в Копенгагені). На запрошення Карла Шварцшільда став (1909) професором Ґеттінґенського університету, а також почав працювати у Потсдамській астрофізичній обсерваторії. У 1919 р. перейшов до Лейденської обсерваторії у Голландії. Упродовж 1935—1944 рр. був директором цієї обсерваторії. З 1944 р. оселився в Данії у невеликому місті Толлосе, недалеко від університетської обсерваторії, де продовжував астрономічні дослідження майже до смерті.

Основні наукові праці належать до астрофізики і зоряної астрономії. Протягом 1905—1907 рр. відкрив існування зір-гігантів й зір-карликів і показав, що зорі з однаковою температурою можуть мати істотно різні світності. Першим побудував діаграму залежності видимої зоряної величини від показника кольору для зір у скупченнях Плеяди і Гіади (після того як Г.Н. Ресселл побудував аналогічну діаграму для всіх зір з відомими на той час відстанями її назвали діаграмою Герцшпрунга—Рессела). Ця діаграма стала наріжним каменем досліджень еволюції зір.

Герцшпрунг виконав величезну кількість вимірів подвійних і змінних зір за їхніми фотографіями. Встановив залежність між періодом цефеїд і формою їхніх кривих блиску. У 1911 р. з’ясував, що Полярна зоря є цефеїдою.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1693 Герцшпрунг.

Ейнар Герцшпрунг помер 21 жовтня 1967 р. у м. Толлосе (Данія).

Докладніше про Ейнара Герцшпрунга