Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

У космосі виявлено молекулу, яка першою виникла у Всесвіті

18 квітня 2019

На початку, понад 13 мільярдів років тому, Всесвіт був недиференційованим «супом» з трьох простих, одноатомних елементів. Формування зір не відбувалося ще протягом 100 мільйонів років. Але упродовж 100 000 років після Великого Вибуху з’явилася перша молекула, неймовірний «шлюб» гелію і водню, відома як іон гідриду гелію, або HeH+.

Докладніше

Отримано перше пряме зображення важливої складової потужних радіогалактик

03 квітня 2019

Астрономи використали Дуже велику антену (Very Large Array, VLA) імені Карла Янського Національного наукового фонду (США) для створення першого прямого зображення пилоподібної структури у вигляді пончика, що оточує надмасивну чорну діру в ядрі однієї з найяскравіших радіогалактик у Всесвіті. Наявність такої структури була теоретично передбачена майже чотири десятиліття тому, як істотної складової таких об’єктів. Результати дослідження оприлюднив Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Герцшпрунг Ейнар (8.Х.1873 — 21.Х.1967)

 

Hertzshprung 

Данський астроном Ейнар Герцшпрунг народився 8 жовтня 1873 р. у Фредеріксберзі. У 1898 р. закінчив Копенгагський політехнічний інститутт за фахом інженер-хімік. До 1901 р. працював хіміком у Петербурзі. Після чого повернувся в Данію і захопився астрономією (виконував фотографічні спостереження різноманітних об’єктів на телескопах обсерваторії університету та обсерваторії Уранія в Копенгагені). На запрошення Карла Шварцшільда став (1909) професором Ґеттінґенського університету, а також почав працювати у Потсдамській астрофізичній обсерваторії. У 1919 р. перейшов до Лейденської обсерваторії у Голландії. Упродовж 1935—1944 рр. був директором цієї обсерваторії. З 1944 р. оселився в Данії у невеликому місті Толлосе, недалеко від університетської обсерваторії, де продовжував астрономічні дослідження майже до смерті.

 

Основні наукові праці належать до астрофізики і зоряної астрономії. Протягом 1905—1907 рр. відкрив існування зір-гігантів й зір-карликів і показав, що зорі з однаковою температурою можуть мати істотно різні світності. Першим побудував діаграму залежності видимої зоряної величини від показника кольору для зір у скупченнях Плеяди і Гіади (після того як Г.Н. Ресселл побудував аналогічну діаграму для всіх зір з відомими на той час відстанями її назвали діаграмою Герцшпрунга—Рессела). Ця діаграма стала наріжним каменем досліджень еволюції зір.

 

Герцшпрунг виконав величезну кількість вимірів подвійних і змінних зір за їхніми фотографіями. Встановив залежність між періодом цефеїд і формою їхніх кривих блиску. У 1911 р. з’ясував, що Полярна зоря є цефеїдою.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1693 Герцшпрунг.

 

Ейнар Герцшпрунг помер 21 жовтня 1967 р. у м. Толлосе (Данія).

 

Докладніше про Ейнара Герцшпрунга

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1