Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Перші переконливі докази існування супутника в екзопланети

04 жовтня 2018

Астрономи з Колумбійського університету за допомогою Космічного телескоп імені Габбла та космічного телескопа «Кеплер» зібрали переконливі докази існування супутника в екзопланети Кеплер-1625б, що лежить на відстані 8000 світлових років від Землі.

 

У статті, оприлюдненій 3 жовтня в журналі Science Advances, Алекс Тіачі (Alex Teachey) і Девід Кіппінґ (David Kipping) повідомляють про виявлення кандидата в екзосупутники, тобто супутника, що обертається навколо планети біля іншої (не Сонця — Ред.) зорі. Цей кандидат є незвичним через його великий розмір, співмірний з діаметром Нептуна. У Сонячній системі, де відомо близько 200 природних супутників планет, таких великих об’єктів цього типу не існує.

Докладніше:

Виявлено сильні джети в нейтронної зорі з потужним магнітним полем

28 вересня 2018

Уперше астрономи стали свідками швидкого руху речовини, викинутої назовні від нейтронної зорі з надзвичайно потужним магнітним полем, що приблизно в 10 трильйонів разів більше, ніж у Сонця. Несподіване відкриття не лише здивувало дослідників, але й змусило їх кардинально переосмислити нинішні теорії про те, як струмені (джети — Ред.) виникають всюди в космосі.

 

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Лаланд де Лефрансуа Жером Жозеф (11.VII.1732 — 4.IV.1807)

 

Laland 

Французький астроном Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд народився 11 липня 1732 р. у м. Бург-ан-Бресс. Здобув освіту в Ліонському єзуїтському колежі. Потім вивчав юриспруденцію у Паризькому університеті й слухав лекції Жозефа-Нікола Деліля з астрономії в Колеж-Ройяль. З 1753 р. — астроном Паризької академії наук. З 1761 р. — професор астрономії в Колеж-Ройяль.

 

Галузь наукових інтересів Жозефа Лаланда — позиційна астрономія. Виконав (1751—1752) у Берлінській обсерваторії одночасно з Ніколя Лакайлем (він перебував у Південній Африці) спостереження Місяця і планет з метою визначення місячного й сонячного паралаксів. Розробив метод, що враховував несферичність Землі під час обчислення місячного паралакса. Обчислив разом з Алексі Клеро час повернення комети Галлея в 1759 році. Організував спостереження проходження Венери по диску Сонця (1769) і обробив ці спостереження.

 

Упродовж 1788—1803 рр. виконав спостереження положень понад 47000 зір. Ці спостереження (разом зі спостереженнями Фрідріха Бесселя у 1821—1833 роках) стали першою епохою для майбутніх визначень власних рухів зір.

 

У 1760—1776 і 1794—1807 роках був редактором французького астрономічного щорічника «Connaissance des temps». Автор підручників і науково-популярних книг з астрономії. На честь науковця названо зорю червоний карлик Лаланд 21185, кратер на Місці.

 

Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд помер 4 квітня 1807 р. в Парижі.

 

Докладніше про Жозефа Лаланда

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1