Лаланд де Лефрансуа Жером Жозеф

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Лаланд де Лефрансуа Жером Жозеф (11.VII.1732 — 4.IV.1807)

Laland

Французький астроном Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд народився 11 липня 1732 р. у м. Бург-ан-Бресс. Здобув освіту в Ліонському єзуїтському колежі. Потім вивчав юриспруденцію у Паризькому університеті й слухав лекції Жозефа-Нікола Деліля з астрономії в Колеж-Ройяль. З 1753 р. — астроном Паризької академії наук. З 1761 р. — професор астрономії в Колеж-Ройяль.

Галузь наукових інтересів Жозефа Лаланда — позиційна астрономія. Виконав (1751—1752) у Берлінській обсерваторії одночасно з Ніколя Лакайлем (він перебував у Південній Африці) спостереження Місяця і планет з метою визначення місячного й сонячного паралаксів. Розробив метод, що враховував несферичність Землі під час обчислення місячного паралакса. Обчислив разом з Алексі Клеро час повернення комети Галлея в 1759 році. Організував спостереження проходження Венери по диску Сонця (1769) і обробив ці спостереження.

Упродовж 1788—1803 рр. виконав спостереження положень понад 47000 зір. Ці спостереження (разом зі спостереженнями Фрідріха Бесселя у 1821—1833 роках) стали першою епохою для майбутніх визначень власних рухів зір.

У 1760—1776 і 1794—1807 роках був редактором французького астрономічного щорічника «Connaissance des temps». Автор підручників і науково-популярних книг з астрономії. На честь науковця названо зорю червоний карлик Лаланд 21185, кратер на Місці.

Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд помер 4 квітня 1807 р. в Парижі.

Докладніше про Жозефа Лаланда