Лаланд де Лефрансуа Жером Жозеф

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Лаланд де Лефрансуа Жером Жозеф (11.VII.1732 — 4.IV.1807)

Laland

Французький астроном Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд народився 11 липня 1732 р. у м. Бург-ан-Бресс. Здобув освіту в Ліонському єзуїтському колежі. Потім вивчав юриспруденцію у Паризькому університеті й слухав лекції Жозефа-Нікола Деліля з астрономії в Колеж-Ройяль. З 1753 р. — астроном Паризької академії наук. З 1761 р. — професор астрономії в Колеж-Ройяль.

Галузь наукових інтересів Жозефа Лаланда — позиційна астрономія. Виконав (1751—1752) у Берлінській обсерваторії одночасно з Ніколя Лакайлем (він перебував у Південній Африці) спостереження Місяця і планет з метою визначення місячного й сонячного паралаксів. Розробив метод, що враховував несферичність Землі під час обчислення місячного паралакса. Обчислив разом з Алексі Клеро час повернення комети Галлея в 1759 році. Організував спостереження проходження Венери по диску Сонця (1769) і обробив ці спостереження.

Упродовж 1788—1803 рр. виконав спостереження положень понад 47000 зір. Ці спостереження (разом зі спостереженнями Фрідріха Бесселя у 1821—1833 роках) стали першою епохою для майбутніх визначень власних рухів зір.

У 1760—1776 і 1794—1807 роках був редактором французького астрономічного щорічника «Connaissance des temps». Автор підручників і науково-популярних книг з астрономії. На честь науковця названо зорю червоний карлик Лаланд 21185, кратер на Місці.

Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд помер 4 квітня 1807 р. в Парижі.

Докладніше про Жозефа Лаланда