Ліо Бернар

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Ліо Бернар (27.II.1897 — 2.IV.1952)

Lio

Французький астроном Бернар Ліо народився 27 лютого 1897 р. у Парижі. Закінчивши (1917) Вищу електротехнічну школу, працював упродовж 1917—1928 рр. у Політехнічній школі (Париж) під керівництвом відомих фізиків Альфреда Перо і Шарля Фабрі. У 1920 р. почав працювати також у Медонській обсерваторії, з якою була пов’язана вся його подальша наукова діяльність.

Галузь наукових інтересів Бернара Ліо — планети, Сонце. Першим (1921—1929) виконав систематичне вивчення фізичних характеристик поверхневих шарів і атмосфер планет за допомогою поляризаційного методу. Виконав багато візуальних і фотографічних спостережень планет та їхніх супутників, розробив оригінальний метод фотографування планет для одержання знімків високої якості. Створив (1929—1931) коронограф — прилад, що дає змогу спостерігати сонячну корону поза затемненнями. З його допомогою досліджував поляризацію корони, її спектр в широкому інтервалі, відкрив 5 нових спектральних ліній.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер та Марсі, астероїд 2452 Ліо, 2-метровий телескоп Бернар Ліо в обсерваторії Пік дю Міді (французькі Піренеї).

Бернар Ліо помер 2 квітня 1952 р. в Каїрі (Єгипет).

Докладніше про Бернара Ліо