Літтров Йоганн Йозеф

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Літтров Йоганн Йозеф (13.III.1781 — 30.XI.1840)

Littrov

Австрійський астроном Йозеф Йоганн Літтров народився 13 березня 1781 р. у містечку Бішофтайніц (Богемія, Чехія). Вищу освіту здобув (1803) в Карловому університеті в Празі. Потім працював домашнім вчителем. Математику й астрономію опанував самотужки. Протягом 1806—1807 рр. — позаштатний астроном Віденської обсерваторії. У 1807—1809 рр. очолював кафедру астрономії і обсерваторію Краківського університету. 1809 р. переїхав до Росії. З 1810 р. — професор Казанського університету (під його керівництвом у 1814 р. було побудовано невелику університетську обсерваторію). 1816 р. повернувся до Австрії, працював в обсерваторії в Офені. З 1819 р. і до кінця життя — директор Віденської обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Йозефа Літтрова — астрометрія, небесна механіка. Виконував систематичні спостереження планет, астероїдів, комет і метеорів. Був відомим популяризатором астрономії (його твір «Таємниці неба» (1834—1836) — найкращий і найповніший для свого часу популярний виклад астрономії).

Йозеф Йоганн Літтров помер 30 листопада 1840 р. у Відні (Австрія).

Докладніше про Йозефа Літтрова