Паннекук Антон (2.I.1873 — 28.IV.1960)

Нідерландський астроном Антон Паннекук народився 2 січня 1873 р. у м. Ваасен. Цікавився астрономією з дитячих років. Здобувши (1895) вищу освіту в Лейденському університеті, став до роботи в місцевій обсерваторії. Потім працював у Берліні шкільним вчителем, викладачем хімії. З 1925 р. — професор Амстердамського університету. Заснував (1925) в цьому університеті Астрономічний інститут і був його директором до 1946 року.

Галузь наукових інтересів Антона Паннекука — Галактика, зоряні атмосфери, історія астрономії. Розробив (1920) метод визначення відстаней до темних туманностей за підрахунками зір. Одним з перших (1922) досліджував іонізацію в зоряних атмосферах і теоретичні інтенсивності спектральних ліній (1931). Здійснив (1926) експедицію на острів Ява для складання карти сузір’їв Південної півкулі.

Виконав (1928) разом з Марселем Міннартом перший кількісний аналіз спектра сонячного спалаху. Запропонував метод чисельного рішення рівнянь переносу для різних моделей атмосфери. Розробив (1935) теоретичні основи методу визначення електронної густини в атмосферах зір.

Автор відомої серед професіоналів і аматорів книги з історії астрономії. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 2378 Паннекук, Астрономічний інститут Амстердамського університету.

Антон Паннекук помер 28 квітня 1960 р. у м. Ваґенінґен (Нідерланди).