Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Система із шести екзопланет з ритмічним рухом кидає виклик теоріям формування планет

25 січня 2021

 

За допомогою кількох телескопів, зокрема Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (Very Large Telescope European Southern Observatory, VLT ESO), астрономи виявили систему, що складається з шести екзопланет. П’ять з них обертаються навколо своєї центральної зорі в рідкісному резонансі. Дослідники вважають, що система може надати важливі підказки про те, як формуються та еволюціонують планети (і в Сонячній системі також).

Докладніше:

Магнітні хвилі дають змогу пояснити таємницю зовнішнього шару Сонця

23 січня 2021

Надзвичайно гарячий зовнішній шар атмосфери Сонця, корона, має зовсім інший хімічний склад, ніж холодніші внутрішні шари, і причина цього бентежить науковців десятиліттями. Одне з пояснень полягає в тому, що в середньому шарі (хромосфері) магнітні хвилі спричиняють розподіл сонячної плазми на різні компоненти. У корону проникають лише іони, а нейтральні частинки залишаються в нижчому шарі. Цей процес приводить до накопичення таких елементів, як залізо, кремній та магній у зовнішній атмосфері нашої зорі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Паннекук Антон (2.I.1873 — 28.IV.1960)

 

Pannekuk 

Нідерландський астроном Антон Паннекук народився 2 січня 1873 р. у м. Ваасен. Цікавився астрономією з дитячих років. Здобувши (1895) вищу освіту в Лейденському університеті, став до роботи в місцевій обсерваторії. Потім працював у Берліні шкільним вчителем, викладачем хімії. З 1925 р. — професор Амстердамського університету. Заснував (1925) в цьому університеті Астрономічний інститут і був його директором до 1946 року.

 

Галузь наукових інтересів Антона Паннекука — Галактика, зоряні атмосфери, історія астрономії. Розробив (1920) метод визначення відстаней до темних туманностей за підрахунками зір. Одним з перших (1922) досліджував іонізацію в зоряних атмосферах і теоретичні інтенсивності спектральних ліній (1931). Здійснив (1926) експедицію на острів Ява для складання карти сузір’їв Південної півкулі.

 

Виконав (1928) разом з Марселем Міннартом перший кількісний аналіз спектра сонячного спалаху. Запропонував метод чисельного рішення рівнянь переносу для різних моделей атмосфери. Розробив (1935) теоретичні основи методу визначення електронної густини в атмосферах зір.

 

Автор відомої серед професіоналів і аматорів книги з історії астрономії. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 2378 Паннекук, Астрономічний інститут Амстердамського університету.

 

Антон Паннекук помер 28 квітня 1960 р. у м. Ваґенінґен (Нідерланди).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1