Піацці Джузеппе

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Піацці Джузеппе (16.VII.1746 — 22.VII.1826)

Piatztzi

Італійський астроном Джузеппе Піацці народився 16 липня 1746 р. в муніципалітеті Понте-ін-Вальтелліна (Північна Італія). Здобу філософську й богословську освіту в Турині й Римі. 1780 р. переїхав на Сицилію, щоб виконувати лише астрономічні та математичні дослідження (в тому ж році став професором математики в Палермському університеті). У 1787—1788 р. відвідав Париж і Лондон для знайомства з роботою провідних європейських обсерваторій, після чого ініціював створення обсерваторії в Палермо. Вона стала до ладу в 1791 р. Піацці був на чолі цієї обсерваторії до кінця життя (у 1817—1826 роках одночасно очолював обсерваторію в Неаполі).

Внесок Джузеппе Піацці в астрономію: відкрив 1 січня 1801 р. перший астероїд (дав йому назву Церера); уклав два зоряних каталоги (у 1803 і 1814 роках) — перший містив координати 6748 зір, другий — 7646 зір). Окрім цього спроектував півтораметрове вертикальне коло (його виготовив в Англії Д. Рамсден), що було встановлене у Палермській обсерваторії.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1000 Піацці.

Джузеппе Піацці помер 22 липня 1826 р. у Неаполі.

Докладніше про Джузеппе Піацці