Пласкетт Стенлі Джон

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Пласкетт Стенлі Джон (17.XI.1865 — 17.X.1941)

Plaskett Dzhon

Канадський астроном Джон Стенлі Пласкетт народився 17 листопада 1865 р. у м. Гіксон (провінція Онтаріо). Здобувши вищу освіту в університеті Торонто, працював у ньому до 1903 р. Упродовж 1903—1918 рр. — в обсерваторії в Оттаві. Ініціював створення астрофізичної обсерваторії (1918) у м. Вікторія й оснащення її 72-дюймовим телескопом. Очолював Доміньйонську астрофізичну обсерваторію (м. Вікторія) протягом 1918—1935 років.

Галузь наукових інтересів Джона Пласкетта — зоряна спектроскопія. Упродовж багатьох років виконував програму визначення променевих швидкостей зір, результати якої допомогли відкрити обертання Галактики й визначення параметрів цього обертання. Виконав велику кількість спектральних досліджень гарячих зір класів O і B, нових зір, а також спектрально подвійних зір (відкрив у 1922 р. спектрально подвійну зоряну систему з дуже великою масою — вона отримала назву «зоря Пласкетта»).

Разом з Д.А. Пірсом Встановив (1938), що міжзоряний газ бере участь в галактичному обертанні. Конструював та удосконалював телескопи і спектрографи для обсерваторій США і Канади.

На честь науковця названо (окрім зорі Пласкетта) кратер на Місяці, астероїд № 2905 Пласкетт (також на честь його сина Гаррі Пласкетта).

Джон Стенлі Пласкетт помер 17 жовтня 1941 р. у м. Есквімолт (Канада).