Пурбах Ґеорґ

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Пурбах Ґеорґ (30.V.1423 — 4.IV.1461)

Purbakh

Австрійський астроном і математик Ґеорґ фон Пурбах народився 30 травня 1423 р. у містечку Пурбах біля Лінца. Здобув (1453) вищу освіту в університеті Відня. У 1453—1454 рр. уперше прочитав курс з теорії руху планет у Віденьському університеті. За цими лекціями склав навчальний посібник, де першим в Західній Європі виклав птолемеєву теорію епіциклів. Посібник побачив світ (1472) під назвою «Нова теорія планет» (Theoricae Novae Planetarum) і протягом майже двох століть був одним з найпопулярніших підручників з астрономії в Європі.

Виконав (1456—1461) разом з Реґіомонтаном багато спостережень затемнень Місяця і Сонця, комет (у 1456 р. спостерігав яскраву комету, яку пізніше назвали кометою Галлея) й встановив, що «Альфонсові таблиці» дають помилку в кілька градусів. Склав допоміжні таблиці, потрібні для підготовки астрономічних щорічників. Разом з Реґіомонтаном працював над перекладом праць Клавдія Птолемея. Виготовляв різні астрономічні інструменти й сонячні годинники (в 1451 р. сконструював годинник для собору Святого Стефана у Відні, який зберігся донині).

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд (9119) Ґеорґпурбах

Ґеорґ фон Пурбах помер 4 квітня 1461 р. у Відні.