Рош Альбер Едуард

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Рош Альбер Едуард (17.X.1820 — 18.IV.1883)

Rosh

Французький астроном і математик Едуард Альбер Рош народився 17 жовтня 1820 р. у м. Монпельє, на півдні Франції. Зобувши (1844) вищу освіту в університеті Монпельє, до 1849 р. був у ньому викладачем (з 1849 р. — професор математики і астрономії). Упродовж 1849—1852 років працював на запрошення Франсуа Араґо в Паризькій обсерваторії. Потім повернувся до університету Монпельє, де очолив кафедру математики.

Галузь наукових інтересів Едуарда Роша — внутрішня будова і форми небесних тіл. Дослідив (1849—1851) фігури рівноваги рідких тіл, що обертаються, зважаючи не лише на внутрішні сили, а й зовнішні сили тяжіння. Установив (1849) значення найменшої відстані (її називають межею Роша) будь-якого супутника від центрального тіла, що залежить від маси і розмірів супутника. Ця величина — один з найважливіших критеріїв у космогонії. З його допомогою пояснив існування кілець Сатурна.

Вивчав атмосфери планет і комет. Задовго до відкриття тиску світла від Сонця розглянув (1859) форму кометних оболонок і правильно пояснив її. Критично розглянув (1873) космогонічну небулярну гіпотезу Лапласа, вперше застосувавши до неї математичний апарат (докладно вивчив процес утворення планет і супутників в рамках цієї гіпотези).

На честь науковця названо (окрім межі Роша) астероїд 38237 Рош.

Едуард Альбер Рош помер 8 квітня 1883 р. у Монпельє.