Рош Альбер Едуард

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Рош Альбер Едуард (17.X.1820 — 18.IV.1883)

Rosh

Французький астроном і математик Едуард Альбер Рош народився 17 жовтня 1820 р. у м. Монпельє, на півдні Франції. Зобувши (1844) вищу освіту в університеті Монпельє, до 1849 р. був у ньому викладачем (з 1849 р. — професор математики і астрономії). Упродовж 1849—1852 років працював на запрошення Франсуа Араґо в Паризькій обсерваторії. Потім повернувся до університету Монпельє, де очолив кафедру математики.

Галузь наукових інтересів Едуарда Роша — внутрішня будова і форми небесних тіл. Дослідив (1849—1851) фігури рівноваги рідких тіл, що обертаються, зважаючи не лише на внутрішні сили, а й зовнішні сили тяжіння. Установив (1849) значення найменшої відстані (її називають межею Роша) будь-якого супутника від центрального тіла, що залежить від маси і розмірів супутника. Ця величина — один з найважливіших критеріїв у космогонії. З його допомогою пояснив існування кілець Сатурна.

Вивчав атмосфери планет і комет. Задовго до відкриття тиску світла від Сонця розглянув (1859) форму кометних оболонок і правильно пояснив її. Критично розглянув (1873) космогонічну небулярну гіпотезу Лапласа, вперше застосувавши до неї математичний апарат (докладно вивчив процес утворення планет і супутників в рамках цієї гіпотези).

На честь науковця названо (окрім межі Роша) астероїд 38237 Рош.

Едуард Альбер Рош помер 8 квітня 1883 р. у Монпельє.