Щеглов Володимир Петрович

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Щеглов Володимир Петрович (15.VI.1904 — 23.I.1985)

Shchehlov

Російський радянський астроном Володимир Петрович Щеглов народився 15 червня 1904 р. у селі Заречьє (нині Орловська область Росії). Здобув (1930) вищу освіту на астрономо-геодезичному факультеті Московського межового інституту. Протягом 1930—1933 рр. — начальник астробазисної партії і завідувач обчислювальним бюро в Середньоазіатському геодезичному управлінні. З 1933 р. працював в Ташкентській обсерваторії (з 1941 р. — директор). До 1983 р. очолював Астрономічний інститут Академії наук Узбецької РСР (його було створено в 1966 р. на базі Ташкентської обсерваторії). У 1948—1970 рр. — професор Середньоазійського університету.

Галузь наукових інтересів Володимира Щеглова — астрометрія, історія астрономії. Досліджував проблеми, що стосуються змінності географічних координат, визначення часу тощо. Підготував до видання атлас зоряного неба Яна Гевелія (виходив у 1968, 1970, 1978 і 1981 роках).

Один з організаторів і перший голова (1955—1976) узбекистанського відділення Всесоюзного астрономо-геодезичного товариства. На честь науковця названо астероїд 2377 Щеглов.

Володимир Петрович Щеглов помер 23 січня 1985 р. у Ташкенті (Узбекистан).