Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Де Всесвіт ховає свою, досі не знайдену, масу?

15 лютого 2019

На перший погляд здається дивним те, що коли астрономи «збирають до купи» всю нормальну матерію в сучасному Всесвіті, то приблизно її третину вони не виявляють шляхом спостережень. (Відсутню речовину не слід ототожнювати з ще загадковішою темною матерією). Пошук відсутньої речовини триває протягом багатьох років. Нові результати спостережень рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» (Chandra), оприлюднені в Astrophysical Journal, можливо, допомогли науковцям знайти цю «загублену» речовину.

Докладніше:

Пузирі довкола молодих зір

06 лютого 2019

З допомогою багатокомпонентного спектроскопічного приймача (Multi Unit Spectroscopic Explorer, MUSE), який встановлено на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), отримано яскраве кольорове зображення однієї з ділянок Великої Магелланової Хмари (Large Magellanic Cloud, LMC). Ділянка, що має назву LHA 120-N 180B, або коротко N180 B, ― це тип туманності, відомий як H II регіон (вимовляється «аш-два»). Такі туманності є розсадниками нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Гевелій Ян (28.І.1611 — 28.І.1687)

 

Hevelii 

Польський астроном Ян Гевелій народився 28 січня 1611 р. у Ґданську. Під час навчання в Ґданській академічній гімназії під впливом професора Петра Крюгера зацікавився астрономією. Вивчав (1630) правничо-економічні науки в Лейденському університеті. Через рік розпочав подорож Європою — відвідав обсерваторію Тіхо Браге у Празі, побував у Голландії, Англії і Франції. Планував також відвідати Італію, щоб зустрітися з Ґалілео Ґалілеєм, але батько зрештою змусив його повернутися до (1634) Ґданська.

 

У власному будинку збудував астрономічну обсерваторію (до відкриття Паризької та Гринвіцької обсерваторії була найбільшою в Європі) й розпочав (1641) регулярні спостереження. Пожежа 1679 р. знищила обсерваторію, але Гевелій її відбудував і відновив спостереження (1681).

 

Галузь наукових інтересів Яна Гевелія — Місяць, комети, позиційна астрономія. Уклав перші докладні карти Місяця (у 1647 р. видав атлас Місяця «Селенографія»). Позначив різні утворення на поверхні Місяця земними географічними назвами. У роботі «Кометографія» (1668) дав перший систематичний опис і виклав історію всіх комет, що спостерігалися на той час (сам Гевелій відкрив чотири нові комети).

 

Вже після смерті Гевелія його дружина Ельжбета видала підготовлені ним повністю «Каталог нерухомих зір на епоху 1660» (1687) і атлас неба «Уранографія» (1690). Каталог був останнім (і найточнішим) в дооптичний період спостережень. «Уранографія» вміщує 54 карт для кожного сузір’я і двох півсфер для всього неба (Гевелій запровадив 11 нових сузір’їв; деякі введені ним назви сузір’їв збереглися до нашого часу).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 5703 Гевелій.

 

Ян Гевелій помер 28 січня 1687 р. у Ґданську.

 

Докладніше про Яна Гевелія

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1