Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Перші переконливі докази існування супутника в екзопланети

04 жовтня 2018

Астрономи з Колумбійського університету за допомогою Космічного телескоп імені Габбла та космічного телескопа «Кеплер» зібрали переконливі докази існування супутника в екзопланети Кеплер-1625б, що лежить на відстані 8000 світлових років від Землі.

 

У статті, оприлюдненій 3 жовтня в журналі Science Advances, Алекс Тіачі (Alex Teachey) і Девід Кіппінґ (David Kipping) повідомляють про виявлення кандидата в екзосупутники, тобто супутника, що обертається навколо планети біля іншої (не Сонця — Ред.) зорі. Цей кандидат є незвичним через його великий розмір, співмірний з діаметром Нептуна. У Сонячній системі, де відомо близько 200 природних супутників планет, таких великих об’єктів цього типу не існує.

Докладніше:

Виявлено сильні джети в нейтронної зорі з потужним магнітним полем

28 вересня 2018

Уперше астрономи стали свідками швидкого руху речовини, викинутої назовні від нейтронної зорі з надзвичайно потужним магнітним полем, що приблизно в 10 трильйонів разів більше, ніж у Сонця. Несподіване відкриття не лише здивувало дослідників, але й змусило їх кардинально переосмислити нинішні теорії про те, як струмені (джети — Ред.) виникають всюди в космосі.

 

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Гевелій Ян (28.І.1611 — 28.І.1687)

 

Hevelii 

Польський астроном Ян Гевелій народився 28 січня 1611 р. у Ґданську. Під час навчання в Ґданській академічній гімназії під впливом професора Петра Крюгера зацікавився астрономією. Вивчав (1630) правничо-економічні науки в Лейденському університеті. Через рік розпочав подорож Європою — відвідав обсерваторію Тіхо Браге у Празі, побував у Голландії, Англії і Франції. Планував також відвідати Італію, щоб зустрітися з Ґалілео Ґалілеєм, але батько зрештою змусив його повернутися до (1634) Ґданська.

 

У власному будинку збудував астрономічну обсерваторію (до відкриття Паризької та Гринвіцької обсерваторії була найбільшою в Європі) й розпочав (1641) регулярні спостереження. Пожежа 1679 р. знищила обсерваторію, але Гевелій її відбудував і відновив спостереження (1681).

 

Галузь наукових інтересів Яна Гевелія — Місяць, комети, позиційна астрономія. Уклав перші докладні карти Місяця (у 1647 р. видав атлас Місяця «Селенографія»). Позначив різні утворення на поверхні Місяця земними географічними назвами. У роботі «Кометографія» (1668) дав перший систематичний опис і виклав історію всіх комет, що спостерігалися на той час (сам Гевелій відкрив чотири нові комети).

 

Вже після смерті Гевелія його дружина Ельжбета видала підготовлені ним повністю «Каталог нерухомих зір на епоху 1660» (1687) і атлас неба «Уранографія» (1690). Каталог був останнім (і найточнішим) в дооптичний період спостережень. «Уранографія» вміщує 54 карт для кожного сузір’я і двох півсфер для всього неба (Гевелій запровадив 11 нових сузір’їв; деякі введені ним назви сузір’їв збереглися до нашого часу).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 5703 Гевелій.

 

Ян Гевелій помер 28 січня 1687 р. у Ґданську.

 

Докладніше про Яна Гевелія

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1