Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами. 

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Штернберг Павло Карлович (3.IV.1865 — 1.II.1920)

 

Shternberh 

Російський астроном і політичний діяч (один з керівників Жовтневого перевороту в Москві) Павло Карлович Штернберг народився 3 квітня 1865 р. в Орлі. Здобувши (1887) вищу освіту в Московському університеті, став до роботи асистентом університетської обсерваторії. З 1890 р. — приват-доцент (з 1914 р. — професор) університету й одночасно астроном-спостерігач Московської обсерваторії (в 1916—1917 рр. її директор).

 

Галузь наукових інтересів Павла Штернберга — обертальний руху Землі, фотографічна астрономія, гравіметрія. Виконав (1892—1903) ґрунтовне дослідження «Широта Московської обсерваторії у зв’язку з рухом полюсів». Виконав фотографічні спостереження подвійних зір з метою точних вимірювань взаємного положення зоряних пар.

 

Очолював (1899—1900) комісію з розробки програми з астрономії для середніх навчальних закладів.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 995 Штернберга, Державний астрономічний інститут Московського університету.

 

Павло Карлович Штернберг помер 1 лютого 1920 р. в Москві (Росія).

 

Докладніше про Павла Штернберга

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1