Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Штернберг Павло Карлович (3.IV.1865 — 1.II.1920)

 

Shternberh 

Російський астроном і політичний діяч (один з керівників Жовтневого перевороту в Москві) Павло Карлович Штернберг народився 3 квітня 1865 р. в Орлі. Здобувши (1887) вищу освіту в Московському університеті, став до роботи асистентом університетської обсерваторії. З 1890 р. — приват-доцент (з 1914 р. — професор) університету й одночасно астроном-спостерігач Московської обсерваторії (в 1916—1917 рр. її директор).

 

Галузь наукових інтересів Павла Штернберга — обертальний руху Землі, фотографічна астрономія, гравіметрія. Виконав (1892—1903) ґрунтовне дослідження «Широта Московської обсерваторії у зв’язку з рухом полюсів». Виконав фотографічні спостереження подвійних зір з метою точних вимірювань взаємного положення зоряних пар.

 

Очолював (1899—1900) комісію з розробки програми з астрономії для середніх навчальних закладів.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 995 Штернберга, Державний астрономічний інститут Московського університету.

 

Павло Карлович Штернберг помер 1 лютого 1920 р. в Москві (Росія).

 

Докладніше про Павла Штернберга

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1