Шварцшильд Карл

Останні новини

«Близнюк-Південь» розкрив походження несподіваних відмінностей в гігантських подвійних зорях

30 квітня 2024

Астрономи підтверджують, що відмінності в хімічному складі подвійних зір можна простежити до ранніх стадій їх формування.

За допомогою телескопа Gemini South («Близнюк-Південь») група астрономів вперше підтвердила, що відмінності в складі подвійних зір можуть виникати через хімічні зміни в хмарі речовини, з якої вони утворилися. Результати допомагають пояснити, чому зорі, сформовані з однієї молекулярної хмари, можуть мати різний хімічний склад і містити різні планетні системи, що є проблемою для сучасних моделей формування зір і планет.

Докладніше:

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Шварцшильд Карл (9.X.1873 — 11.V.1916)

Shvartsshyld Karl

Німецький астроном Карл Шварцшильд народився 9 жовтня 1873 р. у Франкфурті-на-Майні. Здобув (1896) вищу освіту в Страсбурзькому та Мюнхенському університетах. Протягом 1896—1899 рр. працював у Віденській, а потім (до 1900 р.) — у Мюнхенській обсерваторії. У 1901—1909 рр. — професор Ґеттінґенського університету. З 1909 р. до 1912 р. — директор астрофізичної обсерваторії в Потсдамі. З 1912 р. — професор Берлінського університету.

Галузь наукових інтересів Карла Шварцшильда — зорі, зоряна динаміка. Один з фундаторів теоретичної астрофізики. Розробив методику фотографічної зоряної фотометрії й уклав (1910—1912) каталог фотографічних визначень блиску 3500 зір. Виявив еліпсоїдальний розподіл швидкостей зір у Галактиці, дав загальне розв’язання рівнянь зоряної статистики. Створив теорію променистої рівноваги зоряних атмосфер. Вивчав подвійні та змінні зорі. Приділяв увагу також космологічними проблемами, питаннями теорії відносності стосовно до астрономії.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 837 Шварцшильда, обсерваторію у Таутенбурзі (10 км від Єни).

Карл Шварцшильд помер 11 травня 1916 р. у Потсдамі.

Докладніше про Карла Шварцшильда